Вже й літо скоро мине, а про цю пору року майже ніхто не згадує у своїх творах. Мабудь на відпочинку :)
В нас свої сльози, свої очі.
В нас серце, яке б’є охоче
Лиш з зовні щастя не побачить ніхто нині.
Бо ми від півдня до півночі
Далеко десь від правд пророчих .
Хоч, під своїм вже всі живемо, небом синім.
Двобій триває цей вже вічність
сторінка: Життя...
Резниченко Христина Семенівна
ОПУБЛІКУВАВ:
teeky-boo
Дата: 01.08.2008
Вірш про кожного із нас, кожного, хто відчуває серцем вічну молодість.
сторінка: Українцям
Аня Рам
ОПУБЛІКУВАВ:
Аня_Рам
Дата: 31.07.2008
сторінка: Українцям
Бондаренко Андрій Борисович
ОПУБЛІКУВАВ:
bondik
Дата: 30.07.2008
Задумати над тим що є
Минуле пригадати
Бо доки серце правду п’є
Не засинає святість
Нині Ждиня, мов княгиня.
Всюди рідне слово
Бо шукаючі коріння
Прийшли тут з любов’ю.
Виношу особливу подяку автору віршу "Години йдуть" Роману Кулішу. Зайшовши на сайт розмістити вірш я побачила цю назву і в голові пробігли перші рядки. Отак за 5 хвилин я написала цей вірш.
Чомусь знову серце співає,
Я закохалась, воно це відчуває!
Його імені я не пам ’ятаю,
Та й його самого я незнаю.
Ті вчорашні сльози
Це не лиш загроза
Наших дідусів
Вони все правдиві
Бо там справедливість
Поборює гнів
"ТОП++ -
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
