Проминає життя у шаленому темпі,
Поспішають, вертають і знову спішать.
Та мій погляд застиг на маленькому стенді,
Де короткі рядки майорять.
Я подумала- "Просять, мабуть, щось купити".
Підійшла й прочитала сумне:
"Поможіть, дуже Златочці хочеться жити,
Поможіть ми благаєм одне".
слова і гроші- наші вороги,
до них ми маємо найбільш жаги,
якщо у всіх їх відібрати,
то ворог зразу стане братом:
не буде ні грошей ні слів,
а будуть почуття любові,
бежрошові й безмовні.
та, зараз, ворогують лиш за лжу
і за великі гроші,
ті, хто багатий, ті - хороші,
дурний той кожен, що мовчить.
а добрий і розумний, хто пліткує-
він честю й славою торгує.
Як би ви хотіли прожити? І що сформує ваші цінності? Релігя, політика, чи може сімейна ідилія? Одне я знаю, що колись ви точно пригадаєте свої вчинки... жовтень 2010
