|
|
В категорії матеріалів: 3457
Показано матеріалів: 1621-1640 |
Сторінки: « 1 2 ... 80 81 82 83 84 ... 172 173 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Лежиш і чуєш серця стук
Лише не чуєш пальців рук
Тече сльоза одна і друга
Терпиш ти сильні болі й муки
І розумієш,що минулого вже не вернути
Навіщо з висоти стрибнути?!
Забудь це все- про болі
ми разом вирвемся поволі
Й почнеться внас нове життя
Бурхливе й чисте,як струмка вода
|
|
[size=19][size=14]Пробач за все
Можливо щось не те зробила
Можливо й серце я тобі розбила
Та це не я
А вдача погана моя
Сижу зараз пишу
Ще трошки й заплачу
Бо іншого виходу зараз не бачу
Незнаю чому доля нас звела
Можливо це просто маленька афера
Було в нас все:радість,сварки
усмішки ,сльози
смс ,безглузді погрози
Та для чого це все?
Ми немов те чорне й біле
А чи стали б ми ,я кодне ціле???
Час нам відповідь скаже
можливо наші руки докупи повяже
Хоч і печальна історія ця
вона маєпочаток та не має [/size]кінця....[/size]
|
Минуле - це не те що минуло. А те, що було і більше ніколи не повториться...
|
|
Їй набридла ілюзія кохання, бажає знайти чисте, вічне, безкрайнє почуття
|
|
Благослови, Господь, наш кожен крок,
По травам у росі легенько так…
Дай, Господи, нам свій новий урок,
Серцям обледенілим нашим знак...
Так, щоб в путі своїм не оступились,
Забувши про першопричину…
В пітьму пустот не провалились,
Не живучи, побачивши кончину…
Спаси нас, Господи, спаси і вбережи,
І засвіти ще маячок бажання…
На нашу пристань, Господи, вкажи,
На беріг… де живе тепло кохання.
|
|
Вірш про самотність літньої людини. Опинившись за таких обставин, надзвичайно важко дивитися на навколишній світ. Та треба, бо світло завжди перемогає пітьму.
|
|
впав сніг на долоню
і став краплиною води,
головне , що це не сльози,
які викликаєш в мене ти.
Та це не страшно,
адже скоро прийде весна,
а це для мене значить ,
що тебе забуду я
|
|
Дуже часто ми йдем.......
|
|
Не я один дивлюсь на небо,
радію сонцю як дитя.
Не я один рішав дилему,
що таке дійсність й небуття.
І як я часом хочу жити,
коли навколо мир і лад,
красу весни не повторити,
бо це і є земний наш клад.
Коли ти поряд-я радію,
коли далеко-я в журбі.
І всякий раз я молодію,
спинивши погляд на тобі.
Весна-це рай, це час сполуки,
це стан душі у віршаря.
І саме ці душевні муки,
ведуть мене по сіду кобзаря.
Весна й кохання-то стихія
то сила щастя і добра,
лама рутину і дає надію,
на твою вірність і пера.
А муза-це річ вередлива,
вона приходить, як завжди,
коли в душі відl щастя злива,
Або щось втратив назавжди.
Проблема людського єднання,
на серці знов вогонь горить.
Як досягти вершин кохання?
І жить з тобою і твориь.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
