АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

ПІДРОЗДІЛИ КАТАЛОГА ТВОРІВ

Вт, 29.07.2025, 19:16
Меню сайту
Підрозділи каталога
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [228]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [427]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитуваннячко
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424
ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою

В розділі матеріялів: 20692
Показано матеріялів: 20581-20600
Сторінки: « 1 2 ... 1028 1029 1030 1031 1032 ... 1034 1035 »

Твої очі пахнуть зорями,
Що на небі розростаються
І яскраво усміхаються
Кольорами світлозорими...

сторінка: Поезія Колиба Максима | АВТОР ТВОРУ: Максим Колиба
ОПУБЛІКУВАВ: mkolyba
Дата: 14.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7388 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Під небом літають ангели,
Із нього падають зорі.
Ми всі колись небом марили,
Закрили нам його гори...

сторінка: Поезія Колиба Максима | АВТОР ТВОРУ: Максим Колиба
ОПУБЛІКУВАВ: mkolyba
Дата: 14.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3287 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про природу
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 08.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3648 чол.,
 оцінили - 8
 КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Публікую прозовий твір Гуркіної Наталії Анатолівни.

Гуркіна Наталя

Свої твори пані Наталя надіслала близько місяця назад. Я через брак часу так і не створив для неї персональну сторінку на головному сайті. Тож поки публікую кілька її творів, щоб вам було цікаво переглянути її майбітню поетичну сторінку.


До Вашої уваги перший її твір, до речі прозовий, який має назву "Ми-жінки!"


сторінка: Гуркіна Наталя | АВТОР ТВОРУ: Гуркіна Наталя
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 06.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6098 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Рабство. Воно буває різним, але є спільне: вирватися з нього дуже – дуже важко. Цей вірш є присвятою всім хто повернувся додому, на Україну.

Я схиляю голову перед Вашою вірою та силою духу. Ви вдома і це головне!




сторінка: Гуркіна Наталя | АВТОР ТВОРУ: Гуркіна Наталя
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 06.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3736 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Я не боюся злоби-ненаситниці,

Що наступає на п'яти щораз.

Я не боюся лукавого сита,

Що пересіяти хоче на прах

Всі мої помисли, всі мої думи,

Всі мої кроки, струни і струми...


сторінка: Поезія Горик Ніни | АВТОР ТВОРУ: irma
ОПУБЛІКУВАВ: irma
Дата: 25.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3364 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Поети
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 16.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3722 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (9)
 

Дубовий гай біля лікарні.
Дуби в пожухлому вбранні.
Щоденні роздуми немарні,
дні повносонячні і хмарні,
відлуння міста вдалині –

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Базилевський
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2320 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Володимир Олександрович Базилевський народився 14 серпня 1937 року у селищі міського типу Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. У 1962 році закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І.Мечникова. Живе і працює у Києві.

Строгим холодом диха рівнина,
осінь круто забрала права.
І ледь чутно бринить павутина,
і безживна сріблиться трава.


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Базилевський
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2587 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому, що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді.

Нехай у столиці підземка відлунює щемко,
нехай мурашино у клопотах людство снує,
а тут – рустикально сприймаються
строфи Шевченка
і все доокола, куди не поглянеш, – твоє.


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2436 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Похилі собори та сльози бідацькі, –
життя провінційне – авжеж не безе!
Рутинні події жуком колорадським
обсіли пожовклі масиви газет.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2306 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Віктор Васильович Терен народився 09.07.1941 у селі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Працював інженером на заводі "Арсенал", редактором у видавництві "Дніпро".
З березня 1998 року - кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 146 Полтавської області.

Стікав по краплі з мокрих коров'ячих губ,
Розмочував глину на ластів'ячі гнізда,
Купав коней,
Давав притулок усякій рибі,
ракові-неборакові та жукам-водолюбам...


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Терен
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4245 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому, що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді.

У цьому світі, де кінця не видно
строкатим ордам примайданних ревищ,
єдине тішить, що погідно квітне
і не тьмяніє сонце Кобзареве!


сторінка: Поети | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2350 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Ми звідтіля, де течія дніпрова
ще прибережний розмиває кряж,
ми з тих країв, де цокали підкови
чумацьких коней шляхом на Сиваш.
Ми там зросли, де жайвори щомиті
над степом напинають сонця стяг,
де степ – вінець колосся і блакиті, –
прадавній свідок батьківських звитяг.
Ми з тих країв, де пам'ять історична
лиш підсвідома та архівна річ...

сторінка: Українцям | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3733 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Я тебе ношу, як здивування,
Завмираю з дива весь свій вік.
Юних вишень біле дівування,
Стигле сонце, як гарячий віск.

сторінка: Для мене поезія - це | АВТОР ТВОРУ: Василь Гарвасюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2716 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Колись давно-давно у цім саду
Поміж дерев ходила мати.
Тепер оті сліди не віднайду,
Де новим травам відцвітати.
Ще тішить яблуками давній сад
І пташкам пісеньку заводить.
А на душі у мене листопад,
Бо рідна ненька тут не ходить.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3001 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Жінки старіють так раптово –
Мов ніч на місто опада...
Душа така ще світанкова,
Така ще мрія молода

сторінка: Жінка - ... | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2913 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

Вмирають поети,
Лишаються вдови,
Втікають Пегаси –
Порожнє сідло.
Лишають на щастя
Маленьку підкову,
Немов недописану
Літеру «О»...

Лишаються вдови
Між холоду літер,
Скупих телеграм
І пекучих безсонь.
Кружля над судьбою
Самотності вітер,
Навік погасивши
Живильний вогонь.


сторінка: Поети | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2706 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

Все минає, бо, як не ростем,
Лиш відлуння в полі залишаєм...
Літо ж пам'ятають не дощем,
Літо ж пам'ятають – урожаєм...

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2493 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 


Це теж – Дніпро.
У склянці чаю
Його розхитує рука.
Це теж – Дніпро.
Без крику чайок
У форму втілена ріка...
... Ну як же так?
Я ж добре знаю,
Що ти ось поряд хлюпотиш?
А я до тебе – не встигаю,
Беру тебе по склянці лиш.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2432 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 



"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...  

     



Форма входу
ФОТО НА ВИБІР
 
 

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz