|
|
Цей вірш написаний під впливом недавнього листа мого нового друга (якщо він дозволить так себе називати) – Дідик Миколи (дякую йому за навіяне!). ?>
|
Щиро вітаю Вас, з Новим 2008 Роком!
Хай той Рік дарить Вам самого ДОБРА.
Хай здійснить Ваші мрії, хай наповнить теплом Ваше серце і душу, що Ви могли продовжувати свою працю і через цей сайт розповсюджували наше рідне слово в нашій Батьківщині і всюди там, де живуть наші люди.
З Богом!
З Богом в нове майбутнє улюблена УКРАЇНО!!!
З пошаною, Василь Шляхтич
З Різдвом Христовим
Різдво Христове незабаром.
Вбрана ялинка світлом б’є.
Дванадцять страв кусить нектаром.
Зараз молитва полине.
Один одного привітає
Радісним серцем без гріха.
Крім того, добра побажає
Й здоров’я на многі літа.
|
|
Видалено за вимогою автора
|
|
Кілька новорічних замальовок, написаних у подарунок сайту, а особливо його Автору, п.Василю, а також усім читачам ресурсу. Їм же і присвячується.
|
|
Видалено за вимогою автора
|
|
ВІТАЮ УСІХ З НАСТУПАЮЧИМ НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
|
 Ще змалечку я мріяла побувати у космосі, на якійсь
фантастичній планеті.
Одного разу я нарешті наважилась
і написала листа найголовнішому Космонавту. Через кілька тижнів мені прийшла відповідь,
там було написано: «Люба дівчинко, приїжджай до космодрому, полетиш з нами до планети
Вишень — є одне вільне місце».
Я мерщій зібралася, відпросилася у мами, сіла в автобус і поїхала
на космодром.
=======>>
|
|
Видалено за вимогою автора
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Любомир
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Life-Proza
|
Дата: 25.12.2007
|
|
|
Видалено за вимогою автора
|
|
На чужині, на чужині,
Немає рідної землі,
Немає матері і батька.
Навіть слова - і ті чужі
|
Репродукція, ксерокопія,
Плагіати - діло злодія.
Річ правдива, наче диво.
Слава впаде, ніби злива...
Будь собою!
Ти відчуєш свою волю,
Аромати тої долі
Ти вдихнеш у свої груди.
Свою музу роздобудеш...
Будь собою!
|
Я зірву із нічної блакиті
Ясне сонячне сяйво - Сіріус,
Щоби твого кохання добитись,
Із богами я силою зміряюсь.
Хай помре переможений ворогом
(Задля тебе на все піду - байдуже!)
Те життя не оціниться дорого,
Як не було кохання в нім райдужне.
Нехай Сіріус поле освітлює,
Поле бою, де ляже один із двох.
Я на бій іду з совістю чистою,
І мій розум іще не всох.
==>=======>>>
|
Сірістю похмурою занесло блакить.
Хоча йде день - немає світла.
Між зірок світових - це мить,
Для наших душ - це осінь зблідла.
Не так давно зійшла зоря,
А вже за обрієм сідає.
Палюча осінь догора,
Мороз до серця запускає.
==>=======>>>
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
