|
|
Вже третій рік у містечку Гамветтола що знаходиться у провінції Форлі-Чезена невличка група жінок-українок разом із міською радою та кооперативом «Ідея» проводять свято «Fa-Volando” (Казкуючи). Щороку зал, у якому проходить свято, наповнюється все більше і більше.
Ось і цього року Бочеварова Ірина із сином Артемом, Бондар Ганна із Назаром, Шевченко Тамара із Романом та Любов із Діаною підготували програму із казками, іграми і піснями та запросили доньку Тетяни Лісовської, Оленку, яка заспівала українську народну пісню та порадувала італійців своїм чудовим голосом (дівчина навчається у консерваторії).
Тетяна ж, зробила вдалі фотографії та зняла свято на відеокамеру.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 10.03.2008
|
|
Ось Пам’ять і Забуття Десь в полі зустрілись І про своє горде я Мовчки говорили З віддалі мовчання їх Сестра Брехня вчула Зупинившись біля них Засміялась в кулак Ворожнеча вчула сміх До сестриць прямує Летячи вітає Гріх Вже й йому шапкує Ідуть разом до сестер Щоб їх приєднати Задумали що тепер Разом їм плювати На народ що захотів Без комуни жити За яку вже відтерпів Відкрито і скрито Хочуть щоб в батьківщині Свої були школи А в них місця для Брехні Не було ніколи.
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
Весна. Мрійлива свіжість.
і подих вітру, наче птах.
В душі кохання й ніжність,
Емоції зривають дах. Чому ти зараз не зі мною?
Лиш в мріях бачу я тебе...
Прийди до мене разом із весною,
Самотність враз мине!
ТВЕРДУН НАТАЛІЯ
|
|
Вірш про неприємну людину,з якою мені довелося зіткнутися в житті.Зітканий з негативних емоцій, тому й досить похмурий.
|
|
Просто згадав.... і вирішив!
|
Я бачу в житті багато нового
Щодень, їдучи, задумуюсь знов
Скільки прекрасного в світі усього
Скільки там місця займає любов. Не та, яку ми називаєм коханням,
А та повсякденна, жива і проста
Яку відчуваєм просто сидячи вдома,
Коли їдем в трамваї й радіє душа. А лиш варто знайти в собі часточку світу
Відчути її і пустити в життя.
Вона буде в серці твоєму жевріти
Не дасть загубитись у сірості дня.
|
Кольорами веселки малюю весну Де словом надії краєвид облитий Там бачу батьками посіяні квіти Які щойно нині будять ся зі сну
Батьків вже немає а аромат квітів На полях весняних і нині живий Він іде до завтра і вчорашніх мрій Пахне теплом сонця яке ледве світить
Все це я малюю тривання словами Ті на життя полі мов дороговказ Вони бумерангом вертають до нас Як діти з далека до рідної мами.
А мама приймає у хату. Гостить. Кладе перед ними усе що лиш має З радості що прийшли сльози витирає Ця радість стареньку все таки болить
10.02.2008р.
|
|
сумБуРна алітеРація ЯБлука Єлени...
|
Демчук Олексій Олексійович народився у м.Одеса 22 лютого 1994 року. Зараз навчається в українській гімназії №1 м.Іллічівська Одеської області.
Перший вірш присвячений до наступаючого дня рідної мови.
Він нашу мову засвітив,
Великий геній України,
Багато віршів присвятив,
Він нашій рідній Батьківщині.
Про долю бідних кріпаків
Про матір, дружбу і любов.
Він виливав все на папір,
Страждання, горе, почуття…
========>>>
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Демчук Олексій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 20.02.2008
|
|
Цвітуть бузки рожеві і червоні,
Як і колись, як сотні, сотні літ.
І в ніжному, духмяному полоні,
Неначе вперше, завмирає світ.
І щовесни в травневі дні погожі
На Ніколая розквітуть бузки,
Заходять в дім і в храм творіння Божі -
Вологі і холодні пелюстки.
І я прошу вас, рідні, друзі милі,
Коли я відійду через роки,
Поставте хрест дубовий на могилі,
А поруч посадіть мені бузки.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
