В маминій хаті Зелена неділя, Пахнуть василечки і чебреці. В свято матуся аж помолоділа, То вже й не зморщечки, А промінці. Мамо, матусю! Цілую Вам руки...
Цей вірш народився в Новорічну ніч, разом з 2002-им, мабуть-то. В кімнаті пахло сосною і цитрусами, за вікном танцювали сніжинки, а я подумки гуляла поміж засніжених дерев на Поліссі...
Лариса Коваль народилася 1945 року в Омську. Нині працює в Запорізькому національному технічному університеті.
Потонули віки у глибинах Дніпра, Залишились, як спогади, скелі. Що співають вони на холодних вітрах, Ці вкарбовані в синь менестрелі? І злітають у небо, прозорі й стрімкі, їх пісні, що віками не стерті. Хилитається тінь, божеволіє Кий, Б'ється дух, що не відає смерті.
Лідія Повх народилася 1961 року в селі Кушниця на Закарпатті. Закінчила Ужгородський національний університет (філологічний факультет). Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Лауреат обласної літературної премії імені Федора Потушняка.
ПОРОГИ
Камені – карпатські сірі плескачі – Не такі уже сірі, Не такі вже й плескаті: Коли присісти – бачиш, Як у них щось виблискує Проти світла опукло (Мабуть їх пам’ять).<*/b>
