АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

ПІДРОЗДІЛИ КАТАЛОГА ТВОРІВ

Ср, 30.07.2025, 04:16
Меню сайту
Підрозділи каталога
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [228]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [428]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитуваннячко
Свій День народження ...
Всего ответов: 464
ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою

В розділі матеріялів: 20693
Показано матеріялів: 20561-20580
Сторінки: « 1 2 ... 1027 1028 1029 1030 1031 ... 1034 1035 »

Я шукала щастя дорогою довгою
За Дніпром, за Дунаєм, за Волгою,
За горами, лісами й долинами,
І роки мої в пошуках линули...


сторінка: Поезія Шевченко Тамари | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара Володимирівна
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 11.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3487 чол.,
 оцінили - 14
 КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

Багато рослин, які раніше росли на нашій території стають рідкісними. Можна сказати, що людина не зовсім бережно ставиться до природи, а може... Наприклад, пасльон. Він врятував від голоду багато людей, його лікувальні властивості знали наші бабусі. Але зараз рідко зустрінеш цю рослину. Може пасльон "образився", тому що нині мало хто звертає увагу на цю рослину? Ось і зникати почала. Хоча непомітна рослинка із ніжними ягідками увійшла і в народну творчість, фразеологію українців...

сторінка: Поезія Шевченко Тамари | АВТОР ТВОРУ: Шевченко Тамара Володимирівна
ОПУБЛІКУВАВ: shetamara
Дата: 11.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4604 чол.,
 оцінили - 12
 КОМЕНТУВАЛИ (14)
 

Було це давно, ще за старої Австрії, далекого 1916 року. В купе першого класу швидкого потяга "Львів-Відень" їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися довкола різних тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.


Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. "Ну, а якби я назвав іншу літеру?- заявив він. -Скажімо, "С "Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на "С" і передавати стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати:

 

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток, срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

Сонно сиплються сніжинки.

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.


сторінка: Вірші про мову | АВТОР ТВОРУ: Столяр Петро
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 09.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7065 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

У вологих сутінках чути слова, схожі на амфібії, аморфні і безособові, важкі і пухкі, ніби вата. Отакі ватяні кульки набиваються у вуха, у рота, поступово затискають у цупкі м’які тенета так, що неможливо і мовити, неможливо продертися крізь їхню ніжну нав’язливу присутність. Вже нема як говорити, слухати, дихати. Геть усе єство запорошене ватяною грудою. Аж давить. Давить-давить. Захлинається повітря у грудях. Його раптово не вистачає. Тому чорніє ув очах. І летять блакитні метелики, немов би на світло нічного ліхтаря. Запорошена голова аж до запаморочення. А що то? Лише слова-слова… Зайві-зайві, ніби не краща за них тиша… Особливо за такі слова...


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3908 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Холодний дощ б’є у ромашкові долоні, заглядає у сині зіниці диких дрібненьких квіточок: ви ще не впали? І вони відповідають завзято: ще не впали під твоїм холодним струмом. Не впали. Вони дивляться на світ зволоженими очима. Не шукають сонця. Їм краще так: такого вологого і прохолодного, вони його чекали натомість жовтим, аж гарячо-коричневим спекотним дням. Він зриває їх ніжні пелюстки, торкає недбалим нестримним рухом їх голівки: нате вам. Вони позіхають під його дотиками. Ні, вони не говорять "ні", позіхають журно. Через непорозуміння. Мабуть, через непорозуміння. І дивляться в траву, знайому і байдужу до них. І вона йому вдячна. А він, мінливий і бездумний, вже десь по інших стежках, серед інших квітів.


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7848 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

І вже нікуди не ідуть потяги, не тягнуться у небо залізною гусінню. По вікнах таємні знаки – обриси незнайомих облич – чарівні символи нездійсненності. Залишилось тільки закрити очі і снити тими, хто на склі, оживляти прозорі постаті дотиком вій і нічною фантазією. Місто впало у зиму, чарівну і дзвінку. Насправді, воно замерзло у кригу, і оживе лише із дотиком тепла, коли розтануть льодові бурулі.

сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6343 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Символ погляду і руху. Символ самотності – поодинока постать серед жовтого листя. І сипле осінь наступні трагедії. На столик міської кав’ярні падають зшитки її почуттів, просякнуті сумом і горем: жовті і червоні, як наостанок пережиті. Серце...


сторінка: Мручківська Леся | АВТОР ТВОРУ: Мручківська Леся
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 07.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4844 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про рідний край
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 29.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4453 чол.,
 оцінили - 9
 КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

«Буває, що й вершник без голови
мріє про шапку Мономаха»

В. Чемерис

сторінка: Байка | АВТОР ТВОРУ: Svitlana Lavrenchuk
ОПУБЛІКУВАВ: maja
Дата: 28.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4675 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Зміст:

Не мучся, Лукашу. Загублена Доля твоя...
Я думала, що гілкою була...
Це — місяць, мов начищена труба...
Пробачте мені, я біль ваш прийняти не можу...
Розтривожений травнем романтик-бузок!..
Десь тут дорога була...


(уривок)

Розтривожений травнем романтик-бузок!

Будь мужчиною — і подаруй хоч разок

Свою вишиту хрестиком гілку.

Як давно дарували мені просто так,

Без причин — роковин, без врочистих відзнак

Просто квіти, на честь понеділка...



сторінка: Поезія Горик Ніни | АВТОР ТВОРУ: irma
ОПУБЛІКУВАВ: irma
Дата: 18.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7832 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

Вже від холоду дрижать
Ранки росяні.
Опустіла сіножать —
Трави скошені.
Чорне пасмо вдалині —
Поле зоране...

сторінка: Поезія Горик Ніни | АВТОР ТВОРУ: irma
ОПУБЛІКУВАВ: irma
Дата: 18.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 8358 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Молода Україно, село полюби!
І поліське моє, і далеке гірське,
Степове-вітрове —
однаково гірке...

Полюби так, як любиш пахучі хліби.
Полюби!
Некрасиве, обдерте, несміле в речах.
Закріпачені руки, впокірлива лямка...
Ти ж сама, Україно, спрадавна —
селянка,
Ти — з родини в'язальниці і орача.
Виручай!

сторінка: Поезія Горик Ніни | АВТОР ТВОРУ: irma
ОПУБЛІКУВАВ: irma
Дата: 18.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7020 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Вчитель! Скільки сили треба

Вчитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання,
І надій, і сподівання.
Вчитель наш - найкращий у світі,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти,
Він знайде на своєму шляху.



Продовжуючи шкільну тематику, ну як тут не сказати гарних слів, а тим більше поетичних, про вчителів? Тож у цій рубриці, тим більше до Дня вчителя, який незабаром буде, Ви можете розміщувати вірші про вчителів.
Запрошую!


сторінка: Вірші про навчання | АВТОР ТВОРУ: Василь
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 03.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 23397 чол.,
 оцінили - 19
 КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

 Правда ж, мамо, я великий?
М.Познанська

Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вбираюся в сорочку,
Сам лице і руки мию,
Сам зачісуватись вмію,
І не плачу я ніколи!...
Скоро вже піду до школи!



сторінка: Вірші про навчання | АВТОР ТВОРУ: Василь
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 03.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5652 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Перше вересня
Н.Забіла

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі –
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.



Школа, школа. Незабутні і неповернені миті нашого життя... Ну як тут не віршувати? Тож відкриваю новий розділ на сайті, присвячений нашій школі. Запрошую Вас, шановні поети, розмістити тут, у цьому розділі, свої вірші. А поки, так як я не віршую, то розміщую добурку віршів про школу відомих поетів.

сторінка: Вірші про навчання | АВТОР ТВОРУ: Василь
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 03.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 10318 чол.,
 оцінили - 11
 КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Навіяно славнозвісною історією про двох закоханих вбивць і музикою
splin_-_bonni_i_klayd_[www_MP3shek_net]

сторінка: Поезія Шишкіної Анни | АВТОР ТВОРУ: Аня
ОПУБЛІКУВАВ: Юта
Дата: 29.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4740 чол.,
 оцінили - 10
 КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про Україну
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 24.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5844 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про Україну
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 24.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 8452 чол.,
 оцінили - 10
 КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

Біля виходу очікують валізи...


сторінка: Поезія Аліни Курсової | АВТОР ТВОРУ: Аліна
ОПУБЛІКУВАВ: alyka
Дата: 24.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5007 чол.,
 оцінили - 9
 КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про Україну
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 15.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3499 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 



"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...  

     



Форма входу
ФОТО НА ВИБІР
 
 

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz