|
|
Навіяно славнозвісною історією про двох закоханих вбивць і музикою
splin_-_bonni_i_klayd_[www_MP3shek_net]
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
Біля виходу очікують валізи...
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
Чому хочеться плакати? Чому хочеться не чекати
вигідного моменту, а просто вилити всі сльози з душі? Звідки вони взялися?
Я не зрадник Великого Бога, я просто його неслухняна
дитина. Я дивлюся на світ нерозвиненими очима і не знаю навіщо. Перейшовши
межу, треба йти до кінця, в інакшому випадку не можна її переходити.
|
|
Твої очі пахнуть зорями,
Що на небі розростаються
І яскраво усміхаються
Кольорами світлозорими...
|
|
Під небом літають ангели,
Із нього падають зорі.
Ми всі колись небом марили,
Закрили нам його гори...
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
Публікую прозовий твір Гуркіної Наталії Анатолівни. 
Свої твори пані Наталя надіслала близько місяця назад. Я через брак часу так і не створив для неї персональну сторінку на головному сайті. Тож поки публікую кілька її творів, щоб вам було цікаво переглянути її майбітню поетичну сторінку.
До Вашої уваги перший її твір, до речі прозовий, який має назву "Ми-жінки!"
|
Рабство. Воно буває різним, але є спільне:
вирватися з нього дуже – дуже важко. Цей вірш є присвятою всім хто повернувся
додому, на Україну.
Я схиляю голову перед Вашою вірою та силою духу.
Ви вдома і це головне!
|
Я не боюся злоби-ненаситниці,
Що наступає на п'яти щораз.
Я не боюся лукавого сита,
Що пересіяти хоче на прах
Всі мої помисли, всі мої думи,
Всі мої кроки, струни і струми...
|
|
"видалено за бажанням автора".
| сторінка: Поети
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Архип
|
Дата: 16.07.2007
|
|
|
Дубовий гай біля лікарні.
Дуби в пожухлому вбранні.
Щоденні роздуми немарні,
дні повносонячні і хмарні,
відлуння міста вдалині –
|
Володимир Олександрович Базилевський народився 14 серпня 1937 року у селищі міського типу Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. У 1962 році закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І.Мечникова. Живе і працює у Києві. Строгим холодом диха рівнина,
осінь круто забрала права.
І ледь чутно бринить павутина,
і безживна сріблиться трава.
|
Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому, що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді. Нехай у столиці підземка відлунює щемко,
нехай мурашино у клопотах людство снує,
а тут – рустикально сприймаються
строфи Шевченка
і все доокола, куди не поглянеш, – твоє.
|
|
Похилі собори та сльози бідацькі, –
життя провінційне – авжеж не безе!
Рутинні події жуком колорадським
обсіли пожовклі масиви газет.
|
Віктор Васильович Терен народився 09.07.1941 у селі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Працював інженером на заводі "Арсенал", редактором у видавництві "Дніпро".
З березня 1998 року - кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 146 Полтавської області. Стікав по краплі з мокрих коров'ячих губ,
Розмочував глину на ластів'ячі гнізда,
Купав коней,
Давав притулок усякій рибі,
ракові-неборакові та жукам-водолюбам...
|
Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому, що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді. У цьому світі, де кінця не видно
строкатим ордам примайданних ревищ,
єдине тішить, що погідно квітне
і не тьмяніє сонце Кобзареве!
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Могилюк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 13.07.2007
|
|
|
Ми звідтіля, де течія дніпрова
ще прибережний розмиває кряж,
ми з тих країв, де цокали підкови
чумацьких коней шляхом на Сиваш.
Ми там зросли, де жайвори щомиті
над степом напинають сонця стяг,
де степ – вінець колосся і блакиті, –
прадавній свідок батьківських звитяг.
Ми з тих країв, де пам'ять історична
лиш підсвідома та архівна річ...
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Могилюк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 13.07.2007
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
