Сергій Дуб народився 11 січня 1964 року в місті Києві. Закінчив середню школу, армія, технікум, завод. 1993 року – важка травма, інвалідність 2-ї групи і по цей день. Одружений, має сина. Вижив завдяки підтримці сім`ї та рідних. Зараз пенсіонер і приватний підприємець. Вірші почав писати ще в 1882 році. 2006 року вийшла невеличка збірка віршів «Повінь». Працює над прозою, не забуває і про поезію.
ТОЖ ДО ВАШОЇ УВАГИ - ГУМОРЕСКИ та УСМІШКИ від СЕРГІЯ
Роздуми - дослідження на тему щастя світлани Кедик, поетеси з Закарпаття: Цивілізація – щастя людини. Життя – велика ціна за духовність. Ми протягом віків будуємо своє щастя. Воно у нас крилате і світле, а ще дуже швидкісне і тепле, а ще унікальне... Наше щастя має неймовірну ціну.
Світлана Кедик пояснює що таке щастя водночас і просто і складно. Особисто я перечитав статтю 2 рази. Тож рекомендую і Вам. Попереджую: легко не буде.
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Кедик
Для кожної людини – щастя дуже особисте, індивідуальне, різне. Відчувати щастя – це дар Божий. Бути щасливим можна тільки в любові. Щастя – це не брати, а віддавати. Щастя – це відчувати себе в інших людях. Щастя – це діти. Щастя – це бачити їхні усміхнені обличчя.
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Тарас Пасимок
Кожна людина щаслива по-своєму. У кожної є свої мрії, прагнення, смаки і т.д. Я щастлива: - Коли я жива і здорова! Коли відчуваю в собі прилив сил і енергії. Здоров’є важливе в нашому житті, я так вважаю. - Коли мене оточують мої друзі, люди, які розуміють мене і цінують такою, яка я є! ... ...
Напевно, не можна дати однозначного визначення що є щастя, так само, як і любові. Найкоротше з них прозвучало в кінофільмі "Доживемо до понеділка": "щастя – це коли тебе розуміють".
Якось так вийшло – непростимо для літератора, що досі мені не потрапляли на очі твори Любові Долик. Тому взяв до рук підготовлений до друку рукопис нової збірки з певним застереженням чи й нехіттю, – ану ж то знову – як чимало вже траплялося – така собі примха знудьгованої жінки – повіршувати, купа банальностей з приводу вигаданого кохання чи – на “злобу дня”. Проте, вчитуючись у вірш за віршем, зробив для себе приємне відкриття: ось маємо таки наділену “божою іскрою” творчу особистість, яка тонко відчуває слово, знає, що таке справжня поезія, – сучасна, фахова, – а ми, літератори, її, Любу Долик, так мало знаємо. Ні, такій творчій особистості не можна залишатися невідомою і самотньою, – бо як і щиру правду пише сама поетеса: Не залишайте мене на острові! Я збожеволію від самотності! Ні, тепер не залишимо, а покличемо до гурту, в широкий світ поетичного слова. Бо в тому світі слово Люби Долик знайде своє, поважне місце. Її світ, творчий-поетичний, достойно збагатить “світ широкий”. Отже, насамперед треба підкреслити, що Любов Долик творить свій власний словесний світ уміло, щиро, відверто, вишукано, оригінально. Поетеса не тільки користується формами класичними, але вміє і тонко виходити на власні дотепні знахідки в поетиці. Якої б теми не торкнулася, то все – по-своєму вдало, свіжо. Навіть у вірші про президента, – як тут не впасти в тривіальну декларативність!? – а ні! – Люба Долик і тут поезії не зраджує. Чи ж не славно сказано в кінці цього вірша: Хай Президентом стане кожен в душі, у совісті своїй!!! Очевидно, ніхто не залишиться байдужим до такого ось щирого звернення: Подайте крапельку любові, подайте крапельку душі, подайте добре тихе слово. Прийміть в дарунок вірші ці! Дарунок – щедрий! За такий дар, яким є збірка, не досить “крапельки любові” чи “крапельки душі”... то замало! Потрібне відверте читацьке визнання поетичного таланту Любові Долик. Але чару поезії в цілому не передати звичайною розповіддю, поезію Любові Долик треба читати, треба слухати... і, направду, ця поезія не залишить байдужим нікого, а лише збагатить емоційно, почуттєво – і до розуму додасть.
Левко Різник, Голова Львівської організації Національної Спілки письменників України
Прагнення сонця, тепла, любові – такою є перша заповідь трави, такий літературний образ творить авторка, щоб передати стан людини, яка живе у нашому непростому світі, пробивається крізь усі труднощі й обставини життя, як трава – крізь асфальт, “бо сонце їй в очах – ясне – одне-єдине!” Збірку видано у Львові у 2004 році
