СТАРА РОВЗА «Господи мій милостивий, царю небесний, відверни від мене все лихо і змилуйся наді мною грішницею! Богородице діво мати... – шепотіла, перелякано пересохлими губами стара Ровза, яка не могла розтолкувати собі, чи то дощ, який відчайдушно барабанив по підвіконнику, розбудив її, чи той страшний сон, який неперестанно мучить її? –
Суть вірша - глибша: все від різних віросповідань - "не то тепер, не то колишня" - малось на увазі реінкарнація душі (індуїзм), "перехрестя всіх доріг", "роздоріжжя" - різні релігійні течії, які протоптані багатьма поколіннями, а ще незвідане "космічне збіжжя", тому все це привело до висновку - вектор життя короткий серед всіх стежок і часу. То ж і писав філософам і людинолюбам для розуміння. А філософи частіше ставлять такі питання, на які відповіді знайти важко. Це не сумно, це важливо.
