Квітка шипшини в автобус зайшла, квітка шипшини ще не поспіша, стигне, ще сходить з губ пурпур, іще чує плече зустріч з його плечем. Ліній кросворди і гамірність пар здійснюють перше затягнуте па. Квітці шипшини в далеке вино втрапило сонце. Розкрито вікно. А їй не треба діставати той милий образ винуватий. А їй не личило б пускати у лунку Місяця сльозу. Навіщо треба при сторонніх вдивлятись в зміни на долоні? А їй не треба зараз змін. Її чекатиме лиш він. Їй не потрібно ще і ще колекціонувати не. Автобус рушив, щоби знову долати відстанню умови. Нізвідки рушив і внікуди. Дорога нетривкою буде, летітимуть розкрито вікна, а в них вдивлятиметься квітка так пильно, як раніш ніколи.
Не хочу когось образити цим віршом. Довго думав чи його взагалі друкувати. Дуже багато людей щиро вірили у зміни. Розчарування їх просто неможливо описати. А тут ще я з таким ...........
