Колись давно моя мама теж писала. А потім життя закрутило-завертіло і не до поезії було... А декілька днів тому їй знову захотілося написати. Ось що вийшло.
Пройшли давно вже ті часи, Коли ми разом з ним були, І ті чудові літні ночі, Які я згадую щоночі.. І ті цілунки дорогі, Що тають у моїй душі, Все промайнуло в небуття А по щоці тече сльоза…
Цей твір є моїм власним тлумаченням таких простих та наївних, але насправді дуже складних та важливих питаннь, які часом виникають в мого чотирирічного сина. Думаю, він може стати в нагоді багатьом батькам, яких діти часто ставлять їх в тупік подібними темами. В дійсний час існує три вірши, що об"єдуються під загальною назвою "Прості питання": Ч.1 "Які очі в Бога?", Ч.2 "Бог є Любов", Ч.3 "Як я народився?". Можливо, цей перелік буде продовжено (якщо виникне необхідність), але наразі вони усі були написані російською мовою, тому не можу їх поки що викласти на цьому сайті. Повний текст російською мовою шукайте тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137578 У перекладі поки що готова лише перша частина, з якою я й пропоную вам ознайомитися. Даний твір порушує теми релігії, пояснює поняття Бога, як святого духа, його значення для людей, відображення його у природних явищах і т.і. (частина 1), створення Всесвіту, усього живого, людини, значення та сенс життя людини, тлумачить поняття любові як Божої до нас, так і любові між людьми, значення сім"ї, продовження роду (частина 2), роз"яснює у доступній дитині формі, але правдиво, про те, звідки беруться діти та про важливість дитни для її батьків, любов до неї (чатина 3).
Прдовжуючи порарокову тему, викладаю ще й весняний віршик. Хоча він і не за сезоном, проте, сподіваюсь, багатьом підніме настрій та змусить трошки посміхнутись.