Картина острозької художниці Тетяни Лінник "Білі нарциси", на перший погляд, нічим особливим не вирізнялася: кілька квіток у високій кришталевій склянці, коло них - наче втомлений, склав крильця метелик... Але написана вона була так щиро, що мимохідь викликала у мене майже дитячий спогад.
Ні, я не та, якою була колись Я зняла маску, якою прикривалась. Я не проста - я незвичайна. Пройшла всі перепони, які на шляху мала. Закрий мені очі, відгороди від друзів. Сонця не треба, забери любов. Я свою маю, я буду в темряві жити Без сонця ще краще бачить людей. Що я в них бачу? Очі глибокі, В них скільки болі... .....
