Кожен з нас по-своєму сприймає цю велику школу життя - суспільство. І те, ким будем ми в очах інших людей ( і чи має це взагалі якесь значення) залежить тільки від нас.
Як відрізнити - чи слово заряджене фальшю?
Що випромінює серце - любов чи отруту?
Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше,
Аби дійти до своєї колись світло-суті.
На скрижалях душізакарбовано прагнення світла,
У пустелях розлук перетнутися можуть стежки.
У відлунні дощів Янгол з висі почує молитву,
І теплом рідних рук я зігрію знов душу й думки...
Там не судять за те, чого ти не робив, Там не зрадять святе - бо Час Істин пробив, Там не буде розп'ять і роз'ятрених стигм, Там усе нам простять, якщо скажем - "Прости!"...
Я - у Тобі і крізь Тебе,
Я - маленька крихта неба, Світу Суть поміж рядками,
Я - вода, що точить камінь... Я усюди. Поза часом. Мій вогонь повік не згасне!