|
|
В категорії матеріалів: 1320
Показано матеріалів: 921-940 |
Сторінки: « 1 2 ... 45 46 47 48 49 ... 65 66 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Чумак Катерина.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Asedo1949
|
Дата: 21.01.2012
|
|
Ти згоден крила роздерти, щоб дотулитись до щастя?...
|
|
Зима. Сніги. Крокую по узбіччю
Куди - не знаю. Напрямок? – Я йду.
Назустріч різнопланові обличчя
і я у їх безкластернім ряду.
|
|
З'їдає місто звуки кроків...
Блукає погляд по високій
цивілізації поставі,
що запросила жити в камінь. ...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 19.01.2012
|
|
|
Я відзначу цей день
Білосніжними мантрами,
Забобонів сумних
Розплещу каламуть.
|
Як нам потрібне істинне причастя
І не лукаве – щире каяття!
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Крісман Наталія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Валькірія
|
Дата: 13.01.2012
|
|
Не стану німою ніколи, не навчена я мовчати!
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Крісман Наталія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Валькірія
|
Дата: 13.01.2012
|
|
Простягни мені свою душу !
|
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Гунько
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
aleksgun
|
Дата: 10.01.2012
|
|
|
Синім по білому...
Зверху поцілено
Землю холодну зимову.
Синім по білому,
змерзлою силою
кольору вилита мова...
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 08.01.2012
|
|
І скільки б не послав Господь терпінь -
Дійди аж до найвищої вершини,
Лиш не зречись у собі ти Людини,
Як не зрікався людства Божий син!
|
Марудить світ. Забуті чисті стезі-
по болотaх стопталася гурба...
Ми, може, ще зійдем в палінгенезі
Новим витком- а поки що: журба.
|
Любов, насправді, непроминуща,
Усі загоїть сердечні рани!
|
Душа бажає злетів, горіння і прозрінь.
Одвічний сум поета на світ кидає тінь...
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Крісман Наталія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Валькірія
|
Дата: 02.01.2012
|
|
Що долі віражі
Нам завтра напророчать?...
|
І нічого у цім дивовижного, бо єдиною, всім зрозумілою,
Є любов, що даруємо ближньому -
мова Бога і Всесвіту цілого!
|
Тече життя, мов кров по наших венах,
Тече життя без спину, без кінця…
|
Мені нагадуєш ти кремінь, а часом - глину у руках,
Бо розганяєш словом темінь, злітаєш в мріях, наче птах...
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
