... Великі солоні краплі падали у немедову Парасчину кутю – не додала меду, бо хотіла, аби гірко їй було і на смак, аби несолодко. Досипала би ще перцю до тої куті, аби в горлі пекло адським вогнем, так, як пече на серці – може би перепекло, може би тілесна мука заглушила душевну і хоч на мить стало легше...
... Анна відчувала наперед щось недобре. Вже з початку тижня було якесь мульке і нав’язливе відчуття чогось не надто приємного. Відганяла те передчуття від себе, але не могла ніяк відігнати. Тепер же бачила, що дарма не прислухалась до своєї інтуїції (а вона, до слова, у Анни завжди була добре розвиненою). Але що б то могло змінити?
"Петеушниця" (Або один кадр реальності)Ти, що там говориш? Хіба ти маєш права щось людям радити? -Ти ж «петеушниця»!- Дурна «петеушниця». Інні стало, навіть, трішки погано від цих слів, але промовчала, якось було нечемно відповідати тим же...
Батьківські сліди( Або один кадр реальності)
Ця молода пара залишила сліди на снігу, які,наче, відбивали ті реальні почуття і ту поведінку яка була між цими людьми. Вони, наче залишили сліди, для своєї дитини, яка повторить їхні помилки і слова...
у Західних Церквах ми дякуєм святій Марії,
у США- всій Владі,
а в Україні- тим, хто йшов у бій
на всіх майданах усіх сіл і міст,
й серця усіх будують життє-міст,
коли іще раз згадуєм ми вість,
коли і Сто, і двісті
відомим робить не талант і не знання, здобуті часом, а те, що вибирають класом або ж і кланом, чи разом, а, щоб сподобатися, треба буть рабом і мати шмат знайомств людей потрібних
...А от виходить, що старість треба відробити в молодості і зберегти коло себе тих, хто найдорожчий і найрідніший. Краще вчитися на чужих помилках,- подумала я, - і пішла, піднімаючи на мить, осіннє листя ногами ,відкинувши з думок, чужі печалі…
