А що далі Україно, а що далі?

Запитання спати мені не дають.

Знову ті самі злодії

Окрадають наші мрії...

Бігти

Де сни

Живими...

Чи той, який мовчати буде

Своїм мовчанням, бо так краще...

Не сіймо, прошу, більше болів 

На нашім зраненому полі,

Не підкорімося юдолі,

      Відкиньмо бувшого гріхи....

Чорний птах злетів з далека

До лелечого гнізда

І говорить: - Я лелека

Охриплим своїм  кра, кра...

Віриш в вічність

І вмираєш

Пересічність

Добиває.

Слова маленькі розрослись

Вони не такі як колись

Я їх кладу нині на нашій рідній ниві...

Над горами зірки висять.

З за Маґури зійшов місяць.

Всюди тихо, бо і вовки вже не виють.

Зараз Свята. Наші Свята.

В чужині і там в Карпатах...

З Новоріччям, Україно,

Привітай Святу Дитину

Так, як рідних маму тата

У своїй, у рідній хаті. 

На смереках сніг присів

Чистий, білий, як пилина.

Грудень світу сповістив,

Що іде Божа Дитина.

Знай, молитва

Є, як бритва...

Дозвольте, прошу, зайти словом

В кімнату нечистих думок,

Де ззовні все таке перлове.

А нутро, чесно скажу – Шок!

 

Брехня весь час в радянських ризах,

Хоча радянщини нема.

Все ж її діти повзуть, лізуть,

Як тільки змеркне, мов та тьма.

 

Лиш одиниці стають проти

Тих, що опльовують наш край.

 Брехні кричать: Йди й не вертай!

Бо українці не ідіоти.

Більш не будуть жити, як кроти.

Бо знають, що таке відчай.

12.12.2009р.