Видом весни

Здійснює сни...

Я не привик до чужини.

У ній раю я не побачив,

Хоча тут родились сини,

Минали чергові весни,

А я стежок й нині не трачу

До своєї Батьківщини.

 

А вже мало бути як треба

А є як є народ це бачить

Анголи вернулись до неба

А чорт іде й дзвінком колаче

Ліси молилися як. як люди,

Молитвою без слів. Боялись

Того, що було, є і буде

А вороги кругом сміялись. 

по городі

мов той злодій

грішок ходить

людей зводить

Де ті стежки,

Дороги,

Які вели

До Бога?

Доказів на це багато

"Що засієш будеш жати"...

Затих, мов кашель, кулемет,

Стрілців легені не зітхають,

Стрекоче тільки час вперед,

Ніхто нас вкупу не збирає.

Вони

Увійшли в мої сни

Де приснули надії...

Молись.

Молитву колись

Оцінять діти.

Зимовий ранок молитву шепоче

Снігу словами що з вітром гуляють...