|
|
В категорії матеріалів: 404
Показано матеріалів: 61-80 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 20 21 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Йдеться про те, чому завше людно в наших питних закладах
|
|
Сідаю на скраю чужої весни
Читаю як грають дощеві струги
Молюся дивлюся як спішить життя
Боюся що вкусить мене ця земля
|
Чому Бог допустив, щоб людина грішила?
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Яхневич
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
iakhnevich
|
Дата: 11.03.2017
|
|
|
Чому Бог створив диявола?
|
2. Чи існує Бог, як довести, що Він існує, адже ми його не бачимо, і не чуємо, і не відчуваємо? Ми що, його видумали для себе, для заспокоєння своєї душі?
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Яхневич
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
iakhnevich
|
Дата: 03.03.2017
|
|
|
• Бог дав любов, а диявол – кохання, щоб вночі горіли і плакали зрання.
• Любов – Боже сонце, що гріє, а кохання – спалах, що болем у серці тліє.
|
|
- Чому ж мене, Боже,
Так тяжко караєш?
Я більше не можу.
Хіба ж Ти не знаєш?
|
|
Твій дотик, немов поцілунок,
В долонях вогонь запалив,
Вогненний, палючий, мов трунок,
Судинами в серце поплив.
|
|
Я тобі, коханий,
Про любов співаю,
Милий мій, жаданий,
Сонцем називаю.
|
|
Вірш, присвячений моєму батькові.
|
|
Над гробами осінній ранок.
За батьків молюсь дуже тихо.
Не сплять вони над рідним Сяном,
Тут їх пригнало чуже лихо,
Бо рідне їм колись забрано.
|
|
Вірш елегія. В ньому не тільки про сім'ю що ігине духовно, е й матеріално у нашому хижому нелюдяному сьогоденні., але багато ще про що. А про наше сьогодення з висот свого більш ніж поважного віку хочу додати. Одні жирують і базікають, інші важко працюють, або потроху канають від хвороб, не маючи грошей не тільки на ліки, але й на увагу ближніх своїх, серед яких мають бути і лікарі, яких на жаль не трапилося мені жодного. вірного клятві Гіпократа. Виключно всі вони цікавляться лише кишенями пацієнтів і витягають з них останні копійки, а потім кидають їх напризволяще. А може це з того, що всі бідують настільки, що єдине бажання в них яке ще залишилось, правдами чи неправдами ухопити шматок, хоч чогось, а потім ласувати ним наодинці. Хочу ще вибачитися, що не можу поки продовжувати свою працю над "Попелюшкою", якій багато віддав чимало не тільки й часу, але й серця. Мені от-от виповниться 74. Родина потерпає від безгрошів'я, а в ній тяжко хворі і моя дочка і дружина, та я і сам після інфаркту тримаюся вже з останніх сил, а їх все менш і менш. Коли б хто зацікавився і надрукував - воно ж непогане, але усі не полюбляють ризикувати. Автор я для видавництв невідомий і нерозкручений. Ось такі мої справи. Ще прошу вибачення за мою слабкість.
|
|
Найкращий в світі оберіг –
Коли б вас мати обійняла.
Вона життя вам дарувала,
Своє поклавши вам до ніг,
І серед тисячі доріг
Вам шлях найлегший показала,
За щастям вашим пильнувала,
Молилась, щоб Господь беріг.
Шануйте матінку свою,
У час важкий не покидайте,
Її розраджуйте й плекайте,
І по житті, і у раю
Тепла її не забувайте.
2015 р.
|
|
З ниток, клаптиків тканини
Та майстерного шиття
Оберіг є для родини
Для щасливого життя.
В ляльку-мотанку бабуся
Вклала працю та любов,
Віддала її матусі,
Щастя щоб тривало знов.
2016 р.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
