***
Невідплакана, невідмолена,
Вже у небі, аж поза хмарами,
Де безсилі гноїти морами
І пекельними чорнокарами.
Недосяжна рукам розпущеним,
За дверима священно-білими,
Бо до Бога уже допущена,
Бо поселена межи вірними...
заступи, Боже, усіма силами Своїми, Всесвітніми, Небесними і Земними, усім Єством Твоїм, Зорями і Сонцем, Місяцем і Планетами вишиваний кров'ю Рушник Землі Української.
IvanPetryshyn
Іван Петришин
2 лютого 2015 КОНДЕНСАЦІЯ ТА РОЗШИРЕННЯ ЧАСУ І ПРОСТОРУ ПІДЧАС МОЛИТВИ Куточок, де людина молиться- це згущений простір і час, yвесь простір і весь час, звідкіля і куди посилає промінь спілкування з Богом, при якому широко поширюється імпульс ЧАСО-ПРОСТОРУ молитви, що направлена у Всесвіт. Священні Слова, Iм'я Бога, метод звернення до Нього, ставлення до Нього, чин пов'язування думок і молитов, розмова кволого створіння із Над-Сильним, тимчасово-живучого із Вічним, низько-організованого ссавця із Всемогутнім, відкриває длялюдини канал спілкування з Творцем. Крихітні енергійнi промінці світла, зарядженi значеннєвими намірaми з проханням помилувати, вдячністю, просьбою про допомогу- у визначальних речах, що позначають вірність Творцеві , який знає усе про ці наміри та проо їхні результати, а також про ступінь їхньої щирости. Він не потребує їх: Він дає шанс.
