В липні 2006-го року ми з жінкою відвідали нашу малу Батьківщину - Остер. Враження від цього візиту вилилися у цикл гірких віршів-роздумів, котрі я майже 11 років тримав у шухляді, як занадто песимістичні та недоречні. Нещодавно я перебирав мої давні папери і, перечитавши ці твори, вирішив таки їх опублікувати. Мені здається, що ситуація в Україні не так вже суттєво змінилася на краще, у порівнянні з липнем 2006-го року. Впевнений, що знайдеться й чимало тих, хто скаже, що життя в нашій Батьківщині не тільки не стало кращим від часів Віктора Ющенка, а навіть суттєво погіршилося...
Небо прийняло у свій рай героїв Елітою Вони сьогодні в небесах Богу там моляться. Молитва – зброя Етюдом їх перейдений життєвий шлях Світ земний знає хто Вони та чому в небі Нині виспівують псальми як солов’ї А світ наш молить допомагайте в потребі
Карпати, й Улюч над Сяном. Завжди так любо там вертаю, Якщо не дійсністю, хоч сном Радо ходжу рідним селом, Про яке пишу і співаю. Мій рідний Улюч над Сяном. 06.12.2016р.
Карпати, й Улюч над Сяном. Завжди так любо там вертаю, Якщо не дійсністю, хоч сном Радо ходжу рідним селом, Про яке пишу і співаю. Мій рідний Улюч над Сяном. 06.12.2016р.