АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

НОВЕ  В  ОБРАНІЙ  КАТЕГОРІЇ

Пн, 28.07.2025, 12:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [426]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край

В категорії матеріалів: 815
Показано матеріалів: 781-800
Сторінки: « 1 2 ... 38 39 40 41 »

Сортувати за: Даті · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
На чужині, на чужині,
Немає рідної землі,
Немає матері і батька.
Навіть слова - і ті чужі

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Крук Ігор
ОПУБЛІКУВАВ: Крук
Дата: 24.12.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3076 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 


Ох і часи були! Хоть не дуже ситі зате веселі та щасливі!
Жіночки в нашім краю дуже гарно плодилися, человіки не ходили з опущеними плечима и не думали якби втекти з рідної хати на чехи а чи до Португалії щоби заробити на кусень хліба.
Діточки росли бо їх годувала і ними керувала сама природа.
Грали в ріжномаїті ігри. Від того набиралися сили, крепи та завзятості. Одна біда була; що дуже добру тягу мав наш нарід до хмільного горшка, але люди вірили, а коли людина вірить то вона бачить, відчуває і переживає від зовбаченого і віра тая піддержувала людину на ногах, а часом і виводила її на чисту дорогу якщо
тая людина не могла на неї видертися сама.
Нині, вже в старших роках пригадую своє життя і хочу розповісти вам дорогі мої краяни про одну дивну пригоду котра сталася зімною коли я був ще молодим хлопаком, бо пригода тая якраз і вивела мене на чисту і тверезу дорогу по котрій іду вже не один десяток літ. Може теє про що я вам розповім у своїм коротенькім оповіданні поможе комусь із вас якщо хто (не дай Боже не має сили сам видертися с хмельного болота) і як колись мене теж виведе його на чисту, здорову і щасливу дорогу.
Молодим хлопцем я, на свою біду мав чималу здібність до бійки, пиятики та різномаїтих пригод.

=========>>

сторінка: Позія та проза Федух Мар'яна | АВТОР ТВОРУ: Федух Мар'ян
ОПУБЛІКУВАВ: feduh
Дата: 14.12.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4683 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Тренос (пісня)
Привезли ї з полі днем моросливим на фірі
Ськали попа бо була православної віри
В хаті народу як мух мерзених налізло
Бив до одвірка хлоп головов та пізно </font>

Що за гріх, що за дію вана перед Небом поставила
На кого жеж вона діточок нерозумних зоставила
Хтож їм вибере вуши чи хлібці якогось замісит
Хлопа з місьці хто зрушит чи хто йго потішит

А чи треба було дураку бригадирови гвагати
Щоби баба вагітна бураки до колгоспу йшла трагати
А тепер кай лежит в білім трумні до всього байдужа
Навіть воком не мругне на нездалого мужа

Тихий цвинтар милосердно приймив ї до себе
Потревожені круки високо літали у небі
Бідна тризна і нарід пішов по хатах
Хлоп лишився з бідою як покалічений птах

І несло з бочки з капустов квасний смерід по всій хаті
А на облупленім п’єцу до стін невапнених тулилисі діти
А по байдужих образах лазили мухи крапаті
І скаволів бідний хлоп бо незнав де сі з гор’я задіти


сторінка: Позія та проза Федух Мар'яна | АВТОР ТВОРУ: Федух Мар'ян
ОПУБЛІКУВАВ: feduh
Дата: 13.12.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5733 чол.,
 оцінили - 10
 КОМЕНТУВАЛИ (13)
 

Думками
В Улючі присів
В осінній ранок
І все бачу
Селом іду
Здається чую
Як кругом мене
Небо плаче
Дощем осіннім
І імлою
В думках іду
В думках стаю
Щоб відпочити
Відпочину
На Дівину
Я зір свій кину
В думках
Осіннє
Раннє


======== >

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 07.12.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3437 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Минуле спить
Я там летіти хочу
Шепотом мрій
На крилах правд і віри
Осіннім днем
Минати стежки ночі
І знати ціль
Куди йшли богатирі

Я маю те
Що Бог мені дарує
Тішать мене
Всі правди які знаю
В життя іду
Повірте не сумую
Зі мною Бог
Якому довіряю

======== >

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 07.12.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3446 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Зустріч

Двори весною цвітом пишні ,

густа ховає їх листва,

я до кринички біля вишні,

вгамую спрагу із відра.

В відрі старому і в криниці,

в прозорім холоді води,

трудами вітру ,бджіл та птиці,

пливуть пелюстки, дар весни....


сторінка: РЕанімація душі | АВТОР ТВОРУ: Тичко Олексій
ОПУБЛІКУВАВ: 45tom
Дата: 04.11.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6315 чол.,
 оцінили - 14
 КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

Вставлені предками хрести
Говорять що ми там жили
У тій церковці всі сходились
Щоб несли Богу молитви
Нині як бачиш нема сили
Щоб воскресити тамті дні

Чому це так чому це так
Дуби валяться гнуться липи
Десь дятел кує в гілляках
Може шукає свого я
А ми затратили свій шлях
Нині живем мов ті каліки.....

(продовження твору - на наступній сторінці)

сторінка: Шляхтич Василь | АВТОР ТВОРУ: Шляхтич Василь
ОПУБЛІКУВАВ: Szlachtycz
Дата: 14.10.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3774 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

"видалено за бажанням автора".

сторінка: Вірші про рідний край
ОПУБЛІКУВАВ: Архип
Дата: 29.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4452 чол.,
 оцінили - 9
 КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Молода Україно, село полюби!
І поліське моє, і далеке гірське,
Степове-вітрове —
однаково гірке...

Полюби так, як любиш пахучі хліби.
Полюби!
Некрасиве, обдерте, несміле в речах.
Закріпачені руки, впокірлива лямка...
Ти ж сама, Україно, спрадавна —
селянка,
Ти — з родини в'язальниці і орача.
Виручай!

сторінка: Поезія Горик Ніни | АВТОР ТВОРУ: irma
ОПУБЛІКУВАВ: irma
Дата: 18.09.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 7019 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Рабство. Воно буває різним, але є спільне: вирватися з нього дуже – дуже важко. Цей вірш є присвятою всім хто повернувся додому, на Україну.

Я схиляю голову перед Вашою вірою та силою духу. Ви вдома і це головне!




сторінка: Гуркіна Наталя | АВТОР ТВОРУ: Гуркіна Наталя
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 06.08.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3735 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Дубовий гай біля лікарні.
Дуби в пожухлому вбранні.
Щоденні роздуми немарні,
дні повносонячні і хмарні,
відлуння міста вдалині –

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Базилевський
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2319 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Володимир Олександрович Базилевський народився 14 серпня 1937 року у селищі міського типу Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. У 1962 році закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І.Мечникова. Живе і працює у Києві.

Строгим холодом диха рівнина,
осінь круто забрала права.
І ледь чутно бринить павутина,
і безживна сріблиться трава.


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Базилевський
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2586 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому, що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді.

Нехай у столиці підземка відлунює щемко,
нехай мурашино у клопотах людство снує,
а тут – рустикально сприймаються
строфи Шевченка
і все доокола, куди не поглянеш, – твоє.


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2435 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Похилі собори та сльози бідацькі, –
життя провінційне – авжеж не безе!
Рутинні події жуком колорадським
обсіли пожовклі масиви газет.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2305 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Віктор Васильович Терен народився 09.07.1941 у селі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Працював інженером на заводі "Арсенал", редактором у видавництві "Дніпро".
З березня 1998 року - кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 146 Полтавської області.

Стікав по краплі з мокрих коров'ячих губ,
Розмочував глину на ластів'ячі гнізда,
Купав коней,
Давав притулок усякій рибі,
ракові-неборакові та жукам-водолюбам...


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Терен
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 4244 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Ми звідтіля, де течія дніпрова
ще прибережний розмиває кряж,
ми з тих країв, де цокали підкови
чумацьких коней шляхом на Сиваш.
Ми там зросли, де жайвори щомиті
над степом напинають сонця стяг,
де степ – вінець колосся і блакиті, –
прадавній свідок батьківських звитяг.
Ми з тих країв, де пам'ять історична
лиш підсвідома та архівна річ...

сторінка: Українцям | АВТОР ТВОРУ: Могилюк
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3732 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Колись давно-давно у цім саду
Поміж дерев ходила мати.
Тепер оті сліди не віднайду,
Де новим травам відцвітати.
Ще тішить яблуками давній сад
І пташкам пісеньку заводить.
А на душі у мене листопад,
Бо рідна ненька тут не ходить.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2998 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Все минає, бо, як не ростем,
Лиш відлуння в полі залишаєм...
Літо ж пам'ятають не дощем,
Літо ж пам'ятають – урожаєм...

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2490 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 


Це теж – Дніпро.
У склянці чаю
Його розхитує рука.
Це теж – Дніпро.
Без крику чайок
У форму втілена ріка...
... Ну як же так?
Я ж добре знаю,
Що ти ось поряд хлюпотиш?
А я до тебе – не встигаю,
Беру тебе по склянці лиш.

сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Матушек
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 13.07.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2431 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 


   Лариса Коваль народилася 1945 року в Омську. Нині працює в Запорізькому національному технічному університеті.

Потонули віки у глибинах Дніпра,
Залишились, як спогади, скелі.
Що співають вони на холодних вітрах,
Ці вкарбовані в синь менестрелі?
І злітають у небо, прозорі й стрімкі, їх пісні,
що віками не стерті.
Хилитається тінь, божеволіє Кий,
Б'ється дух, що не відає смерті.


сторінка: Вірші про рідний край | АВТОР ТВОРУ: Василь
ОПУБЛІКУВАВ: virchi
Дата: 24.05.2007
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2383 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

 
"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...

     



Форма входу
ФОТО НА ВИБІР
 
 


ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz