Дмитро Радьков народився 1924 року в селі Новочервоному на Луганщині. 1930 року разом із усією родиною був засланий в Архангельську область. Працювати на лісорозборках довелося йому з дитинства. Учився в різних школах. Перед війною переїхав у Єнакієве.
СТОЮ СЕРЕД ПОЛЯ
Стою серед поля, неначе той витязь. Яку благодать дарував нам Господь! - Як, поле, на тебе мені надивитись? – У відповідь чую: «Частіше приходь!»
Анатолій Шкляр народився 1954 року в Дніпропетровську. Закінчив українське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Працював журналістом у багатотиражних газетах, завідуючим редакцією художньої літератури видавництва «Промінь», редактором видавництва «Поліграфіст», співробітником Управління освіти та інформатики при обласній держадміністрації. Пройшов шлях від редактора до директора всеукраїнського держвидавництва «Січ». Лауреат літературної премії імені Олександра Стовби.
Розбився глечик, тьмяні черепки Миттєво розлетілись по бруківці. І я дивлюсь, немов через віки, Куди потраплять глиняні мандрівці. Хоч як не склеюй долю день по дню, Збагнути глину – сподівання марні… Народжений з рухомого вогню Цей глечик із козацької гончарні.
Віталій Старченко народився 1947 року в Дніпропетровську.
БАБАЙКІВСЬКА КРИНИЦЯ
Колодязь – дзвін. Пливуть у дзвоні хмари. Гукнеш – здається відгукнувся Бог. А може, голоси, що вкрали їх татари За невідплатний український борг Богам та бабаям за наші зради й чвари, Якраз на гребенях примхливих перемог… Криниця – чара. Соборний образ чари, З якої спраглих пригощає Бог Ефіром неба… Ґречно журавель Нам небо подає в прим’ятому цебрі – Прозоре, мов барочна акварель.
Станіслав Іванович Бойко, народився 19 липня 1954 року в м. П'ятихатки Дніпропетровської області. За фахом - вчитель біології та хімії. Складати вірш почав у 2004 році. Лауреат Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Підкова Пегаса-2006"
БЛУКВА
Широке плесо. Степова ріка, Що у народі споконвік зовуть Сурою. Дівчина, мов вербиченька гнучка Стоїть, схиливши коси над водою. Чи то, стомившися від довгої ходи, На самому обриві зупинилась, Чи то злякалась темної води?
Дмитро Пічкур народився в селі Росоховатка Катеринопільського району Черкаської області. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету. Відомий перш за все як публіцист. Проживає у Вінниці.
ВІТЧИЗНА
Наснилася батьківська старенька хата Мені з далеких повоєнних літ. І мати, що чекала з фронту тата І раз у раз виходить до воріт.
У свято Вознесіння Христового щороку у рідному селі Улюч збираються односельчани і їх нащадки, щоб відзначити чергові роки від дня, коли був спалений поляками наш УЛЮЧ. Коли поверну пришлю фотографії зі свого побуту. Нині посилаю статтю присвячену мойому батькові Миколі Шляхтичу і незабутому рідному селу. Ця стаття була друкована в квітневому номері газети "Благовіт", яка виходить у Польщі українською мовою. Може ця стаття зацікавить відвідувачів сайту.
Нині посилаю своє оповідання, яке було поміщене в "Нашій Вірі" православному часописі, який виходить в Україні. В тоу оповіданні я описав подію зі свого дитячого віку. Може і на Вашому сайті буде хтось, кого це зацікавить. Ще раз за все дуже дякую Вам і бажаю успіхів на все майбутнє. З Богом, Пане Василю! З Богом Україно! Я з Вами!
Доброго вечора моя улюблена УКРАЇНО!!! Нині посилаю Вам свого вірша присвяченого ганебній і жорстокій "Акції Вісла", через яку нас галичан з Надсяння, Холмщини, Лемківщини і Бойківщини викинули, щоб сполячити. Но ми все таки Є, хоч минуло вже шістьдесять років!!!
Балада про "Акцію Вісла"
Вставай Іване. Бо вже з-за Сяну Поляки йдуть... Немаєш кріса Тікай до ліса, Бо тебе вбють.
