|
В категорії матеріалів: 815 Показано матеріалів: 21-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 40 41 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Рідний край
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Королева Гір Клавдія Дмитрів
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
klavysjka
|
Дата: 11.03.2023
|
|
До хмар прив'язане стоїть похмуре місто,
Нитки дощу звисають з вишини.
На вулицях калюжі, як намисто,
Виблискують - усе, як до війни.
Осінній сніг відбув уже гостини,
Його друзяка-дощ так напоїв,
Що той налиту упустив чарчину
Й хитаючись світ-заочі побрів.
Напивсь і дощ : гуляє, скільки хоче,
Всім налива - нікого не мина.
Й до мене причепився серед ночі:
-Давай, щоб закінчилася війна!
Іду і п'ю, а він все наливає,
Та ще й підспівує щосили: "Пий до дна!"
З яким гірким дощ присмаком буває,
Коли намішані в нім холод і війна..
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Коробова
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
korobova
|
Дата: 25.02.2023
|
|
Читаю в рядках і між рядками, і розумію Вашу суть... Повірте, прошу, я є з Вами, хоч війна пише каламуть.
|
наша волі світломрія
Сніжич, Вітрич і Холодич,
Зимнич, Льодич і Морозич,
змилуйся над нами, Грудич,
Січенич і Лютолегінь,
|
Дерева як люди осінні сумні Скинули листочки промиті дощем Вони нагадали батьків в чужині Які там над Сяном вертають до тем
|
Ти бачиш осінь похилилась,
Дерева лист втрачає свій.
Але країна наша мила,
Як і прекрасний цілий світ.
|
Приснилось мені Те чого не бачив Світ моїх батьків Там над рідним Сяном Події сумні І серце боляче І радість і гнів Й все що нам забрано
С
|
Слава ЗСУ!
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Захисник
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
AlMal
|
Дата: 20.03.2022
|
|
Любов до Неньки
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Захисник
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
AlMal
|
Дата: 20.03.2022
|
|
Це - заклик для Тебе згадати дійсно хто ти і прийти на допомогу.
|
Ми не безпорадні. Ми здатні на дива. Кожен із нас.
|
Я - чоловік. І я відкриваюся під кінець.
|
Ми повинні бути об'єднані у цей час. І віра - ось що нас єднає.
|
Я не можу воювати, та я згоден віддати життя за Рідний Край.
|
Ви критично дивитесь на мене Вам хтось такий як я з чужини Де живе й береже своїх генів І оспівує батьківські сни
|
Дивлюся на ваші розмріяні лиця, Тоді й мої очі цю радість сприймають, Де мимо осені виспівує птиця, Яка бачить те все, що скоро минає.
|
Буває влітаю в дитячі роки. Там хата. В ній ціла родина… Молитва, якої навчили батьки У вечір і ранком в нас лине.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|