|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Кучерук Віктор
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Did
|
Дата: 12.01.2012
|
|
Дощик воду розливав
І листочки рахував…
|
Цей вірш написаний 1 вересня 1996 року. Я була безтямно і таємно закохана в чоловіка, якому судилось стати віршами і все... Це єдиний і найстаріший вірш, який з чернеток юної мене потрапив у кілька колективних збірок.... Може саме він визначив мій диплом "Гранослова" через три роки в 1999 році?.. Найцікавіше, що з того часу я не змінила жодного слова. Озвучено на студії в 2009 році.
|
|
Злітає у повітря дим
з часу обвуглених шматків...
Мій вечір на руках зотлів,
а я ночую в серці з ним.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 12.01.2012
|
|
|
кіт
посміхається
солодко
в сні
…так би й мені
|
Народ, який надій не має
Хоч на могилах правд присів
Якщо минулого не знає
В майбутньому буде терпів
|
Простягни мені свою душу !
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Кучерук Віктор
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Did
|
Дата: 11.01.2012
|
|
Вірш присвячений повстанцям ОУН-УПА: Круку Івану -Барановському та Оксані - Ользі Вітяк.
Основою до створення вірша послужила реальна подія задокументoвaна очевидцями і викладена Ю. Борцем.
|
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Гунько
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
aleksgun
|
Дата: 10.01.2012
|
|
Яскраве сонце досягло зеніту І усміхнулось радісно здаля. З тобою ми ще зовсім юні діти, Тебе додому проводжаю я.
|
|
Ґ– яєчко з цукром
збили...
|
Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше,
Аби дійти до своєї колись світло-суті...
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
