Правду доповнювати треба

Віри й надії ароматом

.

.

Я нашого раю  шукаю

Того, що родивсь на землі.

Щастя є, я це знаю.
Я прошу, я відчуваю.
Воно близько, я це знаю
Його знайдемо - відчуваю.
Не кидай мене на півдорозі
Сама я нічого не знайду.
Разом, разом... тільки разом
ми дійдемо до мети,
пліч-о-пліч будемо йти
до мети, до мети, до мети...
Кожен день буде, як останній
Будем жити цим останнім днем,
Життя цитувати, вірші писати
Темною нічкою з запаленою свічкою
Слухати в тиші скрип олівця,
А всі будуть спати з вимкненим світлом
і ти не далеко будеш вже спати,
А я буду вірші про нас писати.
Я буду чекати наступного дня,
щоб більше дороги пройти до мети,
А потім знову безсонна нічка
в пориві натхнення при світлі свічки
з'являться цитати, цитати з життя
Якби все описати встигло перо,
Якби тільки встигнуть, якби не заснуть.
Зустріти світанок і знову іти,
іти і писати, іти до мети...

Ні, я не та, якою була колись
Я зняла маску, якою прикривалась.
Я не проста - я незвичайна.
Пройшла всі перепони, які на шляху мала.
Закрий мені очі, відгороди від друзів.
Сонця не треба, забери любов.
Я свою маю, я буду в темряві жити
Без сонця ще краще бачить людей.
Що я в них бачу? Очі глибокі,
В них скільки болі...
.....