Дрізд на дереві гніздечко звив, Зніс яєчка, пташенят привів, А лисиця лиш дізналася про те, Вже й прибігла, та хвостом мете: -Гей-но, дрозде, в тебе новий дім? Рознесу його, й дітей твоїх поїм! Дрізд злякався, й став лису прохать, Щоб не сміла діточок займать. - Лисонько, любесенька, не треба! Хочеш, нагодую тебе пирогами з медом? - Якщо нагодуєш пирогами, То живіть вже, добре, грець із вами! ....
На лісовій галявинці, В теплесенькій хатинці, Жили собі три братики - Щирі українці. Їх було звати: Мишок Волохатий, Крилатий Горобець, Та Масляний Млинець. Жили вони, поживали, Пісеньки разом співали, Роботу кожен свою мав, Та й іншому допомагав. .....
Кожного року Сонячний Промінчик будить все живе. Так і цієї весни: тільки
Зима на Північний полюс - сонячний хлопчик одягає картузика і поспішає на
Землю...
ІДивлячись на життя українців, мимоволі згадую історію України. Часи коли була Київська Русь. А одного разу подивився на сонце в голубому небі і....виник вірш.
