|
|
В категорії матеріалів: 3451
Показано матеріалів: 3301-3320 |
Сторінки: « 1 2 ... 164 165 166 167 168 ... 172 173 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Ти знову тікаєш. Я звикну. Та порожньо збоку,
і ноги-калюжі, і зашпори глибше – під нігті.
До тебе не далі, ніж вічність плюс/мінус два кроки,
мені ж асфальтіє буденність, наказує бігти. Долоня відчує нервові закінчення вітру,
твоєї – не хочу. Ти – рима до слова «ніколи».
Якась із двох колій останні відписує титри.
Я – кинутий камінь. Водою розходиться коло.
|
|
Вірш про відстань і кохання, яке мусить із цим миритися...
|
Я не знаю де подітись,
Що робити. Далі жити?
Я цілую твоє фото
І прокручую слова
Я кохаю до безтями
І усе тобі прощу,
Лиш до мене ти вернися,
Я тебе прошу.
Я кусаю свуої губи.
Намагаюсь вбити тугу.
В голові якісь морфози
Та я більше так не можу
Я кохаю до безтями
І усе тобі прощу,
Лиш до мене ти вернися,
Я тебе прошу.
|
|
комусь скажи потрібен ти?
|
|
Другий варіант цього вірша
|
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
graviton
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
graviton
|
Дата: 02.09.2008
|
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
