|
|
В категорії матеріалів: 3460
Показано матеріалів: 3261-3280 |
Сторінки: « 1 2 ... 162 163 164 165 166 ... 172 173 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
І справді, так кохати неможливо,
Де кожен подих, мов прихід весни,
Де, серце несучи своє на крилах,
Ти здатен всі моря переплисти. Коли зігріти хочеться душею
Й собою захистити від біди.
Зійшовши з неба ясною зорею,
У пам'яті лишитись назавжди. Отак тебе три роки я кохала...
Надіялась і вірила, й жила.
І кращого я навіть не шукала,
Бо навіть захотіла б - не знайшла. Я вірила, любила і чекала
Своєї довгожданної весни,
Та інколи скупу сльозу зроняла,
Подібну до вечірньої роси. Але життя вже не стоїть на місці,
Тож плину часу нам не зупинить.
І наші вже шляхи з тобою різні,
Як птахи розлетілися за мить. Тебе не повернути, я це знаю,
Й не бачити мені твоїх очей,
Та я тебе і досі ще кохаю
У мареві недоспаних ночей. Тебе я намагаюся забути
І ненавидить посмішку твою.
Та певно, що цьому уже не бути
Лише тому, тому що я люблю. Ховаючи за усмішкою сльози,
До болю серце стиснувши своє,
До тебе я скажу рядками прози, -
Для мене ти один на світі є...
|
Не край мене своїм мовчанням,
Мене не вистачить на всіх.
Тебе сприймаю як навчання,
Мене приймаєш, наче гріх. Не ріж мене жорстоким словом,
Коротким, влучним, саме в ціль.
Мов ненавмисно, випадково,
Породжуєш нестримний біль. Ти розбираєш на частини,
І вивертаєш навзнаки…
А я… Мені б... Дрижать коліна
Лише від доторку руки…
|
В далені-далеко сонечко сідає, З ніжністю схилились верби до води, Солов'я чудова пісня затихає Лиш пливуть від берега двое у човні.
Вітерець тихенько пісню заспіває, Місяць допоможе вірний шлях знайти, Зіронька на щастя все життя хай сяє, Річенька з'єднає долі назавжди!
Від краси цієї серце завмирає, Дві душі зустрілись, тиша навкруги, Хай ніхто й ніколи їм не заважає, Хай на двох цей човен буде у житті!
|
Вже кава вистигає недопита І зник приємний аромат, Так і любов моя, розлита, Жаль не вернути все назад. Нове життя надумав я почати, Хочу зробити їй на зло, Але чи варто все втрачати (продовжити)
|
|
Мій вірш, назвою все сказано, ЧИТАЙТЕ!!!
|
Вірш, який я написав в 2007 році (десь в жовтні) Нам бути разом не судилось І вже змирився з фактом я, Ти в мене в серці залишилась І поміняла все життя. *** Ще й кажеш я тебе обідив! Ну чим же скривдив тебе я? Ще й замішала сюди ****!.. (продовжити)
|
|
Вірш "Лист" про втрачене кохання. Я його написав у 2007 році десь біля 18 жовтня.
|
|
Слова твої обпікають пламенем,
Палким і жорстоким, як весь цей світ.
Думки твої тягарем, мов каменем,
Навічно лишають у серці слід.
Душа твоя за міцними ґратами,
Що тягнуть собою на глибину.
Допоки ти ще зі мною гратимеш,
Я не розумію і не збагну…
Навіщо йду я твоїми кроками,
Руйнуючи все на шляху своїм?
Чи варто, чи ні, - на межі неспокою
На це я питання не відповім…
|
Метелики сніжні
Метелики сніжні зазирнули в вікно,
струмочком стікали, пізнавши тепло
ніжного серця, палкої любові,
судини на склі чистої крові.
|
|
втрачаючи когось, не втратьте самих себе.
|
Біжить мого життя стежина
Далеко десь за небокрай.
Його малюю я картину
Не зовсім вдало, та нехай. Що сталося, чи статись має,
Добро чи зло - усе мине.
В житті мене не обминає
А ні веселе, ні сумне.....
|
|
Як мало ми знаємо про тих, хто інколи буває поряд.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
