В категорії матеріалів: 3435 Показано матеріалів: 3241-3260
Сторінки: « 1 2 ... 161 162 163 164 165 ... 171 172 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Не край мене своїм мовчанням, Мене не вистачить на всіх. Тебе сприймаю як навчання, Мене приймаєш, наче гріх. Не ріж мене жорстоким словом, Коротким, влучним, саме в ціль. Мов ненавмисно, випадково, Породжуєш нестримний біль.
Ти розбираєш на частини, І вивертаєш навзнаки… А я… Мені б... Дрижать коліна Лише від доторку руки…
В далені-далеко сонечко сідає,
З ніжністю схилились верби до води,
Солов'я чудова пісня затихає
Лиш пливуть від берега двое у човні.
Вітерець тихенько пісню заспіває,
Місяць допоможе вірний шлях знайти,
Зіронька на щастя все життя хай сяє,
Річенька з ' єднає долі назавжди!
Від краси цієї серце завмирає,
Дві душі зустрілись, тиша навкруги,
Хай ніхто й ніколи їм не заважає,
Хай на двох цей човен буде у житті!
Вже кава вистигає недопита І зник приємний аромат,
Так і любов моя, розлита,
Жаль не вернути все назад.
Нове життя надумав я почати,
Хочу зробити їй на зло,
Але чи варто все втрачати (продовжити)
Мій вірш, назвою все сказано, ЧИТАЙТЕ!!!
Вірш, який я написав в 2007 році (десь в жовтні) Нам бути разом не судилось
І вже змирився з фактом я,
Ти в мене в серці залишилась
І поміняла все життя.
***
Ще й кажеш я тебе обідив!
Ну чим же скривдив тебе я?
Ще й замішала сюди ****!.. (продовжити)
Вірш "Лист" про втрачене кохання. Я його написав у 2007 році десь біля 18 жовтня.
Слова твої обпікають пламенем, Палким і жорстоким, як весь цей світ. Думки твої тягарем, мов каменем, Навічно лишають у серці слід. Душа твоя за міцними ґратами, Що тягнуть собою на глибину. Допоки ти ще зі мною гратимеш, Я не розумію і не збагну… Навіщо йду я твоїми кроками, Руйнуючи все на шляху своїм? Чи варто, чи ні, - на межі неспокою На це я питання не відповім…
Метелики сніжні
Метелики сніжні зазирнули в вікно,
струмочком стікали, пізнавши тепло
ніжного серця, палкої любові,
судини на склі чистої крові.
втрачаючи когось, не втратьте самих себе.
Біжить мого життя стежина Далеко десь за небокрай. Його малюю я картину Не зовсім вдало, та нехай. Що сталося, чи статись має, Добро чи зло - усе мине. В житті мене не обминає А ні веселе, ні сумне.....
Як мало ми знаємо про тих, хто інколи буває поряд.
гнів-плач за ..... ТИМ чого вже нема. ЧИ й не було???...
Сазонова
Аліна Леонідівна. Народилась 1982 року в м. Дубні Рівненської області.
Зараз
проживаю там же. Закінчила Національний університет "Острозька
академія". Нині працюю економістом в банку. Вірші пишу бо не можу не писати....
було просто боляче!! ((
сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Аліна
ОПУБЛІКУВАВ:
Alisca
Дата: 07.11.2008
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...