...Щось проказав і стих, ти був ні в сих, ні в тих, і Я забрела в стежки, що їм кінця - ніде... Про щастя жебонять зірки, від щастя тихі, І сніг, і сніг іде.
Дзюрчать струмки з дахів І вже не чуть птахів. Дощ цілує листя, Краплі лиш тремтять, Журавлі курличуть, В вирій десь летять. На віконці сльози – Дощ лишає їх. Затріщать морози, І всюди буде сніг. Повітря пахне свіжістю трави І всюди, де не глянь, Жовто-багряні кольори. „Бачиш? – Спускається осінь згори”.