І так на вашому горбі

Великі статки наживають.

Чи ви чорні, жовті, білі –

Всі однаково ж бо милі.

Не вір прохожому

Тлумачнику буття.

Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Живу, радію в Святім Дусі.

Він змучених всіх розуміє

І кличе щоденно: «Прийди!»

Серця лікувати уміє

І вирве тебе із біди.

Cпам’ятайтесь і не йдіть,

Люди, на майдан,

Щоб нових не було бід,

Проблем і страждань.

Невже це інші, а не ті,

Що Україну обкрадали?

А українській бідноті

За «голос» гривень дарували?

«Всіх люби, усім давай,

І нікого не минай.

Дав в любові, без гризні,

Значить, дав оте Мені».

Якось, він проснувся вранці:

Ой, я спав у вишиванці…

Так учора натрудився:

Не роздягся і не вмився!

А ви, любі мої, дітки,

Не робіть ніколи збитки,

А добро робіть усюди,

І любитимуть вас люди.

Непослушний звався Знайчик.

Хоч маленький був ще зайчик,

Все хотів пізнати й чути,

Навіть, сам у ліс майнути.

-  Зачекай- но, не мини,

На гостину поверни! -

- Будь здорова, лиско люба,

Я не хочу врізать дуба! -

Впрів, втомився і заплакав:

- Що таке? Не розумію…

І не має навіть знака.

Чи шукати я не вмію? –

- Тітко, сово! – загукав –

Ви спите? Вже днина! –

День для сну у сов – не знав,

Бо ще був дитина.

Ти не вагайся!

В житті від зради краща смерть:

Ти – не здавайся!

Моє серце не забуло –

Відізветься.