|
|
В категорії матеріалів: 1514
Показано матеріалів: 1421-1440 |
Сторінки: « 1 2 ... 70 71 72 73 74 75 76 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
На зупинці
Українці
Замовкли чомусь
Чи німіють Ч
и гнів гріють
Сказати боюсь...
|
Не море говорить про це
Як мрії надіями грають
Не слава булаву несе
У Київ де змії гуляють
|
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Оксана Первова, Катруся Матвійко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Viktorivna
|
Дата: 07.11.2009
|
|
Україна без посла з Москви.
Північ палить у Київ мости,
Щоб зневолити край.
Мій народе співай:
Не одурять нас брати з Москви.
|
Ці страшні часи й досі знаходяться в нашій свідомості десь у вакуумі. Ми навмисно женемо від себе думки про них, але вони були. І найбільше постраждали тоді українці, особливо південь та схід. Я писала цей вірш, відштовхуючись від спогадів моїх бабусь, від тієї літератури, яку свого часу давала нам для ознайомлення вчителька з української мови та літератури у школі. Чому й досі ми усе замовчуємо? Чому намагаємося виправдати свою байдужість браком інформації, іншими речами? Не залишайтесь осторонь, українці. Ви повинні пам"ятати уроки своєї історії. 
|
Писала цей вірш на тему повені 2008 року, щоб люди замислились нарешті про те, як вберегтися від неспинної стихії, що треба любити свою землю, піклуватися про неї та робити висновки зі своїх минувших бід. Але, нажаль, повені повторюються. Окрім того, щоб заробляти на цьому зайву копійку, влада нічого не робить. Прикро, що усі терплять та продовжують жити в таких умовах. Можливо, це просто наша лінь-матінка, що не дає нам взятися за роботу і довести усе до ладу?
<img src="http://cspr.info/blog/wp-content/uploads/2008/09/pavodok.gif" alt="" border="0">
|
Наші вітри чужу правду розсівають
Наші діти в кожне рано її п’ють
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
