|
|
В категорії матеріалів: 1514
Показано матеріалів: 1441-1460 |
Сторінки: « 1 2 ... 71 72 73 74 75 76 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Чую – КИЇВ
Вже радію
Це ж серце держави
|
Вже грає світло. Скачуть тіні.
|
Моя улюблена, єдина...
З молитвою у небо йду
І прошу Бога, й Бога – Сина,
Щоб дали справжню свободу.
|
Ось правда родиться сумна
Все таки хоче зайти в гості
Стежками віри йде вона
А в нас поруйнувані мости
|
Так, як колись, Україна
На доріг розстанях.
|
Я нашого раю шукаю
Того, що родивсь на землі.
|
Вікно відкрите. За вікном
Танцюють правди сонцем гріті.
Як в чужині, так над Дніпром,
Чомусь чужі ще, наші діти.
|
Стаєш з колін.
Чекаєш змін,
А чуєш болі.
|
Він був написаний повністю песимістичним. Та завдяки Тамарі Шевченко став миттєво оптимістичним. А вона лише замінила декілька слів. Я їй вдячний, мені так більше подобається.Як воно в житті буває, легенький дотик і значення повністю друге. Мені спало на думку, що так і в нашому житті, потрібен легенький дотик, і все налагодиться.
|
|
Я - язичниця. Віра біла моя
рукавами розшитими має
у купальську ніч пашить вогнищем
і витравлює з жил слід невільничий
|
|
Не потрібно мене зрівнювати з Шевченком через схожість ноток у віршах. Я - не Він, бо жінка. Він - не я, бо не відчуває по-моєму.
Я пишу для душі, і Він писав для народу. Цей вірш для України, але постать Кобзаря в ньому пролітає.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
