Минають хвилі вітром гнані Місячні ночі в сяйві зір Минає рік в рік весна - пані Мрії линуть в обійми гір Мабуть присядуть на поляні Можливе страхав буде звір Мрії промиють очі в Сяні Міркуючи хто вкрав їм мир. Майбутність писана роками Малі слова поміж рядками Містять задумане чи ні Можливо там спить душа мами Молитва тиха в чужині Може звучати годинами. 02.06.2012р.
Текст цієї пісні було написано, коли я почув пісню про Хрещатик. Я харків'янин і моя пісня про Сумську. На ній дійсно вродливих жінок дуже багато, і пісню присвячено саме їм.
Це давній мій вірш про рідний мені Слобожанський край. Велика Батьківщина починається з малої. Саме із неї людина, мов із колиски, потрапляє у широкий світ, де і знаходить себе.
Як добре, коли людина відчуває спорідненність із своїм середовищем, і як погано, коли вона її втрачає. Але, як би не було, та не слід впадати у відчай. У будь якій ситуації залишається надія.
