Заплющую очі, бачу тебе, мій Київ. Твої привітливі вулиці дарують мені спокій, впевненість що я вдома. Ти чаруєш мене своїми архітектурними будівлями. Твої храми наближають мене до Бога, до себе. Культурні прим’єри у театрах дарують чудовий настрій, підвищують духовний рівень мешканців. Інтелектуальне задоволення, ті хто прагнуть, знаходять у величезних бібліотеках, які люб’язно задовольняють потребу шукаючих в знаннях.

======>>>

Навіщо кохати до болю до жалю
Навіщо летіти у мріях до краю.
Небажані вчинки, безглуздні думки
Ми такі різні, чоловіки та жінки.

Крихітний струмок
Бажаної мрії
Тоненький голосок
Моєї стихії

=======>>>

Цей вірш написаний під впливом недавнього листа мого нового друга (якщо він дозволить так себе називати) – Дідик Миколи (дякую йому за навіяне!). ?>

Ще змалечку я мріяла побувати у космосі, на якійсь фантастичній планеті.

Одного разу я нарешті наважилась і написала листа найголовнішому Космонавту. Через кілька тижнів мені прийшла відповідь, там було написано: «Люба дівчинко, приїжджай до космодрому, полетиш з нами до планети Вишень — є одне вільне місце».

=======>>

Репродукція, ксерокопія,
Плагіати - діло злодія.
Річ правдива, наче диво.
Слава впаде, ніби злива...
Будь собою!

Ти відчуєш свою волю,
Аромати тої долі
Ти вдихнеш у свої груди.
Свою музу роздобудеш...
Будь собою!