|
|
|
Для подруги (а їх вистачає :-)) )
|
|
Поетичний переклад однойменної пісні "Wings Of Heaven" шведського гурту Tiamat (стиль Gothic Rock).
|
Повз мене проходять всі радості днів,
Лишаючи в серці скептичності осад.
Ось їжа, ось постіль, – а я зголоднів
На диво, на істину й зиркаю скоса:
Навіщо сліпцям ще один благовіст
Чи зірка у небі у місячнім сяйві?
Дві сотні століть та й коту всі під хвіст –
Я той же, я – мамонт, я – нонсенс, я – зайвий.
Життя докорінно змінилося все,
Та плевели враз від зерна відокремлю:
Я той же - людина, мій первісний сенс
Незмінний – бруднити повітря і землю.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Макс Непорада
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Макс
|
Дата: 03.05.2008
|
|
|
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Василeнкo Любoмир
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
lyubyk
|
Дата: 02.05.2008
|
|
|
Наврят, чи ти оціниш те,
Що пишу я про тебе,
Що так моя душа живе:
Римує без потреби.
Та тільки сильні почуття
Зачеплять серця струни,
„Переримоване” життя
Зі щастям і зі сумом
Покірно стелиться віршем...
|
Над кошиком думок-
самотня ніч.
А в кошику -
уривки фраз,
до чаю.
Все, так між іншим,
сказане мені
я п'ю без цукру,
за старим звичаєм.
У кошику думок
ще талий сніг -
ще пробує
змінити смак напою... Я дякую
сьогодні цій весні
за кожну мить,
розділену з тобою.
|
Вечірнє небо хилиться до ніг.
Сміються зорі радісно, врочисто.
І у безмежжі зоряних доріг
Ти, наче зірка, світишся так чисто. А у моєму серці зорепад –
Сьогодні я загадую бажання:
Щоб знову повернутися в той сад,
Де сяєш ти – моя зоря кохання. Твоє мовчання, мов казковий сон
Проміниться загадкою з обличчя.
Твої слова з весною в унісон
У серці розквітають так велично. А у моєму серці зорепад –
Сьогодні я загадую бажання:
Щоб знову повернутися в той сад,
Де сяєш ти – моя зоря кохання.
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Білінська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Meriam
|
Дата: 01.05.2008
|
|
Твоя дорога – то весни розмай.
Моя дорога – то крилата мрія.
Ми йдемо вдвох по різних берегах
Одної й тої ж світлої надії. Минає день і забирає сміх.
Приходить вечір, і приносить смуток.
Між берегами нашими ще сніг,
А у душі – розлуки чорний згусток. Твоя дорога – ген, поміж зірок.
Моя дорога, то дзвінкий світанок.
Ми наче стали ближчими на крок
На берегах весни, – та сніг не тане. Минає день і залишає слід –
Холодного дощу розмиті плями.
А серце озирається услід, -
Чи тане сніг холодний поміж нами?!
|
Щиро вітаю Вас, Пане Василю і всю НАШУ Велику Родину зі святом Воскресіння Христового. Бажаю здоров’я, бадьорості, щастя, достатку та всього добра усім людям в Нашій Україні яке несе Воскресшій Ісус. Веселих свят всім Вам!
Христос Воскрес!!!
Воістину Воскрес!
З пошаною і віршами,
Василь Шляхтич
|
Сьогодні на одному з сайтів міста Миколаєва прочитав ось це:
"На
ситилайтах, расположенных вокруг Сити-центра, размещено открытое письмо
к Виктору Ющенко, Юлии Тимошенко, Арсению Яценюку и Раисе Богатыревой.
Речь
в письме идет о нашумевшем требовании Министерства культуры переводить
все зарубежные фильмы на украинский язык. Авторы письма считают данное
требование незаконным. «Намерение насильственно употреблять украинский
язык…может привести к разжиганию межнациональной вражды» - говорится в
письме. Подписан текст абстрактно: зрители, киноведы, общественные
деятели, журналисты. Одновременно в кассе кинотеатра, расположенного в
Сити-центре, проводится сбор подписей под этим письмом.
Кроме
ситилайта с текстом открытого письма, на рекламных носителях размещены
высказывания профессора Гарвардского университета, украинца по
происхождению, Романа Шпорлюка, предостерегающие от насильственной
украинизации."
Тут відразу пригадав вірш Павла Глазового "Кухлик". Давайте пригадаємо його прекрасний твір.
|
Бачити аварію по телевізорі це одне - реальність набагато страшніша.
Я не вважаю цей вірш ідеальним , просто сплеск емоцій, переживань.
|
|
Day after day I am missing so much
|
Смітник історії засмічено ущерть,
а віршоробством занехаяно достоту,
та відчайдухи все ж стрибають в коловерть
піїтських буднів і беруться до роботи.
Без тіні сумніву вправляються пером
у вмінні файно опановувати лайку
і, землю геніїв тавруючи тавром,
складати вірші під несправну балалайку.
======>>>
|
Чинити щоденно нечуваний опір невігласам.
Мовчати як риба принишкла у мулі на дні.
Кивати тактовно, мов думка із думкою збіглася,
а власний незрілий світогляд не вартий борні.
Ходити по лезу щодня з показною бравадою,
юнацьким зухвальством в чергове дивуючи світ,
пишаючись щиро в душі і до одуру вадою
в умінні плекати надію і жити як всі.
Торую свій шлях безнадійно до мудрості витоків,
поклавши дошкульний язик на жертовний вівтар,
і мови моєї, віднині ще більш соковитої,
краплинами-сім’ям займаю незайманий пар.
=======>>>
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Макс Непорада, тобто я.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Макс
|
Дата: 27.04.2008
|
|
 У весняній красі світлий день.
Над Полтавою пісня луна.
Ми з тобою на свято ідем,
І квітує навколо весна.
Приспів:
А пісня над містом лунає
І друзів на свято збирає.
Квітує весна,
Чарує весна —
Замрійна, щаслива пора.
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Лихошвай Анатолій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 26.04.2008
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
