А майстер заливав у форми Думки, як розігріту сталь. І критика - лоза вербова - Шмагалу душу. Аж печаль Клубок образи намотала, І от востаннє він залив Думки. А мрія звала. Та майстер душу опалив.
Магія. Цей термін так часто чується звідусіль в наш технологічний час, що здається, наче на дворі середньовіччя. В газетах, ТБ, радіо ми можемо знайти сотні об’яв від магів та провидиць, які ладні допомогти всім одразу і кожному окремо в усіх негараздах. Але я хочу поговорити не про це. (хоча шарлатанство газетних магів достойне не однієї статті). А поговорити я хочу про такі поняття як *біла* та *чорна* магія.
