|
|
В категорії матеріалів: 668
Показано матеріалів: 481-500 |
Сторінки: « 1 2 ... 23 24 25 26 27 ... 33 34 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Капризуй, вередуй, але, Небо благаю, - живи!
| сторінка: Вірші про сім'ю
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила Коломійчук
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ЛюК
|
Дата: 05.12.2010
|
|
|
З любов'ю до жіночого роду.
|
Доля по різному ставиться до нас. До когось вона прихильна, ішому відведено дуже короткий час на те, щоб усе в своєму житті встигнути зробити. Найбільше шкода, коли від цієї мінливої долі страждають молоді люди та маленькі діти. Проте на все воля Божа. На нього й уповаємо...
|
Зросли, зросли вже немовлята…
Іще недавно це було, -
Колиску лиш гойдала мати,
А вже стежину замело
За горизонт, де йдуть дороги
Де неспокійне це життя
Веде з порогу до порогу
І вчить її мале дитя…
Зросли орлята. Полетіли
У світ премудрий та стрімкий
Все дуже рвались, бо ж хотіли
Пізнать його, а він, лихий
Повчав і горем, і печаллю
І першим цвітом весняним,
І слова вчив, і вчив мовчанню
І доля вчила поряд з ним.
Взамін душею не кривили, -
Несли з собою у світи
Тепло і щирість, і надію
Що надихнула колись ти…
А ти не спиш… Думками з ними
Смієшся, плачеш і ростеш
І їх турботами простими
І їхнім горем теж живеш
Сини, сини… Ще колискову
Хотілось стиха б заспівать
Та вже не вам, а коли знову
Дасте онуків доглядать
Бо час летить, і нова днина
Думки вплітає в сивину
І осінь змінює година
В бурхливу повінь весняну
Зима повернеться з днів літніх
Де сонця промінь відгорів -
Чекать синів з доріг всесвітніх
Довічна доля матерів… Київ. 14.11.2009 року
|
|
Майбутнім мамам навздогін...
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
