Знаєш, чому душа наповнюється позаземним блаженством коли приходить любов? Знаєш, звідки береться це відчуття великого щастя? Усе це походить від того, що нам здається, ніби закінчилася наша самотність.
А ти пам’ятаєш той вечір, Умитий травневим дощем? Десь там соловейко щебече, Колише бузковим кущем… Тоді, коли ти серед ночі У темінь за рогом зникав, Намисто сльозинок дівочих, Мій досвід жіночий, низав... У спогади рину щоразу - Твій голос у трубці звучить, Та в серці ти маєш образу, Не можеш її відпустить...