Тіні ліхтареві замерзали в парку, там, де ми так часто зустрічали день. Скоро вже Михайло. Грудень на світанку викладе в пюпітри нордових пісень... ІГОР ШТАНЬКО
А осінь з хитрою таємністю Нас вабила своєю стиглістю, Сонети гарні нам писала І нишком срібло дарувала… Чому тепер не віриш істині, Що почуття мої є чистими? Живу порожніми я мріями, Тішусь можливими надіями… Я - не свята, і я - не вічна, Але я з нелюбом не вінчана І я ще вірю в неминучість Того, що буде наша зустріч…
