Мої думи неначе у хмарах зависли, Розтривожили небо, вагітне від злив. Моя Рідна, мене перепишеш у пісню? Бо в старій пісні надто бракує кисню, Між словами не простір - одні вузли...
Це додаток до сторінки про Є. Плужника. Завершити твір про поета так, на жаль, і не вдалося, Та може і ці рядки викличуть у кого цікавість і ще раз нагадають про великого поета двадцятого буремного і жорстокого, але плідного для української поезії, двадцятого століття.
Це поезія написана в дусі символізму і присвячена видатній українській поетесі Олені Телізі. Саме вона є даним капітаном, потопаючий корабель - це окупований Київ.
