Лети, як хочеш! Йди! Втікай! Біжи і розчиняйся в натовпі! В реальний світ, чи в міражі – мені однаково… Губися в рамках тих, що сам для себе витесав… Ховайся. Буду все одно тобі я снитися…
Я вирішив зробити завершальну частину свого блокбастера про
Українського баламута.................попереджую зразу у даному творі
немає ні ком, ні крапок, ні знаків питання..........символів немає
ніяких.........я вирішив зробити такий собі неграматичний кінець
баламуту......
Коли приходиш мрійний і веселий , у хвилях сміху губиш часу лік – здається, в нашій казці стільки серій, що крапель в морі, що весни у рік. І всі слова стають такі крилаті, цвітуть зірками музика, вірші. І не знайти прекрасніших галактик над мрію серця, сяєво душі. І не впіймати кращої жар-птиці, над жарт розумний, сплесками долонь. Бува себе запитую: чи ти це, до кого так спішу я без вагань? Коли приходиш мрійний і веселий , і в хвилях сміху губимось удвох – здається, в нашій казці стільки серій, що не згубити наших двох епох!
