|
|
В розділі матеріялів: 20825
Показано матеріялів: 801-820 |
Сторінки: « 1 2 ... 39 40 41 42 43 ... 1041 1042 » |
|
Атхарва Веда.
Славень ХІХ.
Прохання про захист від стріл і за покарання ворогів
|
|
Чарівні' Славні Санскритських Вед
Славень VІІІ
Індрі, Брігаспаті, Сомі і Аґні
(Перуну, Юпітеру, Космічної Плазми і Вогню)
на Загибель Чарівників
(проти злих ворожбитів, що проти України)
ця жертва приведе Віщунів, як повінь приносить піну:
ось, нехай вчиняючий цю дію, жінка чи чоловік,
|
відьма,
ведена, відома,
яка має цапа вдома,
усе відає і знає,
на мітлі вночі літає,
і у ступі із пластмаси,
має час, немає маси,
|
|
...навіяло життя...
| сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Лавренчук
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Nemo
|
Дата: 28.02.2023
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Пироженко Таміла
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leskiv
|
Дата: 25.02.2023
|
|
|
Без світла, але з радіо FM
Вмостивсь холодний вечір на дивані.
Відкрив блокнот - й відразу кілька тем
До нього обізвалися: Кохання,
Війна і Осінь. Кожна щось своє
Нав'язує - настирливо шепоче
І музику послухать не дає.
Кохання сіло поряд, ще й лоскоче.
Війна його штурляє, аж кипить,
Щоб сумом час вечірній охопити.
А Осінь, хоч на відстані сидить,
Але все ближче й ближченько корито
Підсовує наповнене дощем.
І вечір таки в нього зазирає.
Печаль у вірш по крапельці тече,
А той її мочалкою вбирає.
Війна ще й сліз у рими додає -
Всі літери наповнені водою...
Але цей вірш - із тим, що в мене є:
Із осінню, коханням і війною...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Коробова
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
korobova
|
Дата: 25.02.2023
|
|
|
- Не намалюю тобі зорі, бо не вмію,
Не подарую тобі небо - не дістану,
А вогник запалю, і він зігріє.
- А що як ненароком я розтану?
- Тоді удвох утворимо струмочок
І потечем у лабіринті часу.
А упадуть сніжинка чи листочок ,
То заберем з собою! Бути разом -
Це навпіл все, що є в нас, розділити:
І сонечко, і чорну-чорну хмару.
Кохання - і листочком шелестіти,
І танути сніжинкою у парі.
|
|
До хмар прив'язане стоїть похмуре місто,
Нитки дощу звисають з вишини.
На вулицях калюжі, як намисто,
Виблискують - усе, як до війни.
Осінній сніг відбув уже гостини,
Його друзяка-дощ так напоїв,
Що той налиту упустив чарчину
Й хитаючись світ-заочі побрів.
Напивсь і дощ : гуляє, скільки хоче,
Всім налива - нікого не мина.
Й до мене причепився серед ночі:
-Давай, щоб закінчилася війна!
Іду і п'ю, а він все наливає,
Та ще й підспівує щосили: "Пий до дна!"
З яким гірким дощ присмаком буває,
Коли намішані в нім холод і війна..
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Коробова
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
korobova
|
Дата: 25.02.2023
|
|
|
А яблука тримають ще гілки -
Нелегко їх назавжди відпускати.
Солодкі яблука... Лиш сльози в них гіркі,
Та я готова й сльози цілувати
Холодні. Все покроплене дощем,
Отруєне негодою навколо.
Осінній час... Тече собі, тече
І капає із яблучок додолу...
| сторінка: Відеовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Коробова
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
korobova
|
Дата: 25.02.2023
|
|
|
...готуючись до дитячого онлайн-заходу...
| сторінка: Вірші для дітей
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Лавренчук
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Nemo
|
Дата: 24.02.2023
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
