|
|
|
Це також осінь. Тільки вчора...
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Кучерук Віктор
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Did
|
Дата: 17.11.2010
|
|
Зросли, зросли вже немовлята…
Іще недавно це було, -
Колиску лиш гойдала мати,
А вже стежину замело
За горизонт, де йдуть дороги
Де неспокійне це життя
Веде з порогу до порогу
І вчить її мале дитя…
Зросли орлята. Полетіли
У світ премудрий та стрімкий
Все дуже рвались, бо ж хотіли
Пізнать його, а він, лихий
Повчав і горем, і печаллю
І першим цвітом весняним,
І слова вчив, і вчив мовчанню
І доля вчила поряд з ним.
Взамін душею не кривили, -
Несли з собою у світи
Тепло і щирість, і надію
Що надихнула колись ти…
А ти не спиш… Думками з ними
Смієшся, плачеш і ростеш
І їх турботами простими
І їхнім горем теж живеш
Сини, сини… Ще колискову
Хотілось стиха б заспівать
Та вже не вам, а коли знову
Дасте онуків доглядать
Бо час летить, і нова днина
Думки вплітає в сивину
І осінь змінює година
В бурхливу повінь весняну
Зима повернеться з днів літніх
Де сонця промінь відгорів -
Чекать синів з доріг всесвітніх
Довічна доля матерів… Київ. 14.11.2009 року
|
|
Просто мене обніми,
Міцно до серця притисни...
|
|
Майбутнім мамам навздогін...
|
|
Великі білі будинки.
Рівна чорна дорога.
Світло поглинуте бетоном.
Ця краса придумана кимось.
| сторінка: Проза
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Morty
|
Дата: 12.11.2010
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
