|
|
В категорії матеріалів: 2714
Показано матеріалів: 1601-1620 |
Сторінки: « 1 2 ... 79 80 81 82 83 ... 135 136 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 18.10.2014
|
|
|
Життя сухе як бадилинка
Осінньо дихають ліси
Любові лиш одна краплинка
І дочекався вже весни
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 18.10.2014
|
|
|
Життя сухе як бадилинка
Осінньо дихають ліси
Любові лиш одна краплинка
І дочекався вже весни
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 16.10.2014
|
|
|
Життя сухе як бадилинка
Осінньо дихають ліси
Любові лиш одна краплинка
І дочекався вже весни
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 14.10.2014
|
|
|
Життя сухе як бадилинка
Осінньо дихають ліси
Любові лиш одна краплинка
І дочекався вже весни
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 13.10.2014
|
|
|
ЖИТIѢ ГЕРМАНОВЪ I СЪЛОВIАНОВЪ
старорутенскь, украінскь млавеніє
/съполъставленiє/
онi же мали зводи, што iменyвали “штадтiє”,
миє же мали седла, села, i места мостени.
iхни же седла се мяновали “дорфе”, ако "дворне".
[/b]держава се мяновала "штатъ", што твърдо стоi.
у насъ же- што держа є твiєрдо, гартъ.
i словае же ихънiє спореднi сутъ със нашiє.
яко же сълнъце зоветъ се у нiхъ "зонне" або же "суннъ".
a “мiєсацъ" се зове "мондъ" або же "моонъ".
а звездиє се зовеатъ "штелленъ", або же "старренъ" ,
ако "стернiє" гострiє наша. што значитъ "сталiє", "непорушанi",
ако тако же "жарiє", "згариє" нашiє.
"днебесе" се називаетъ "гiммельнъ" або же "хевенъсъ",
што iє в нашoiмъ мълавенiy одворотно "лемiгъ", або же "невiєдъ".
"повiєтрiє" се зоветъ "аеръ" або же "лиуфътъ",
шта е у насъ "легки" або "летъки",
або же "гърькки".
"вода" се iменувала у нiхъ "вассерь" або же "ватхерь" ,
шта у нашей млавiе се зовiєтъ на одворiєтъ "водхерь", ако iє "ръоса" або "рьека".
такъ само, маiєми и назвiє родичiєвъ, а чъстиєнъ тiєла,
а назви змiєнъ дъновнa. а iнни назвъни и слова действiи.
съпъвстъвителъ: Iоаннъ Петришиннъ
[b]
|
|
да как-же можна допускатъ,
чтобы так злосно, подло врать?
и говорить о ценностях высоких?
и делать вид, что веришь в Бога?
куда ведёт вранья дорога?
и сколько нужно ещё жертв,
чтоб накормить "величие" кого-то?
которая по счёту рота
должна возвысить идиота,
смешавши плоть свою с землёй,
чтоб завтра смог мегал ордынский
обрести покой,
ступив кровавою ногой
на землю мира и надежды?
увы, героями историии
стают захватчики-невежды.
Иван Петришин , поэзия по-русски
Иван Петришин , поэзия по-русски
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 08.10.2014
|
|
|
Ми ладні битися –
Лиш на словах .
Та чубимося знов за гроші
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 07.10.2014
|
|
Мій мирний день
Війна забрати хоче
Мій мирний труд
Бомба руйнує в прах
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 06.10.2014
|
|
|
Дозвольте чути рідну мову.
Чи забагато хочу я?
Чи спілкуватись рідним словом
В рідному краю, це ганьба?
|
|
ПОЯСНЕННЯ ПРИТЧІ УРЯДОВОЇ ЖІНКИ
/з виступу державної жінки/
(переклад - з польської)
завойовниця – Росія з її урядом ворожим,
де володар нехороший,
дім - то Польща, цілий край:
у вас -пекло, у нас- рай!
а та жінка- краю сила,
яка трішки помилилась.
всі поляки - діти рідні,
радісні, багаті, бідні...
двері- то кордони краю,
закриття- ключі від раю.
хай читає, хто навчає,
всі студенти-ти і я,
притчею горджуся я,
хоча вона й не моя.
Іван Петришин,
|
|
Ламати - завжди легше.....
Яка велич і краса помирає за людською байдужістю....
|
До проблеми мов на сайті.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 27.09.2014
|
|
Цей вірш я написав в той, такий далекий тепер, час, коли комуністична банда робила усе можливе, щоби Україна продовжувала жити під совєтським прапором.
Зараз про це вже майже забули, але рухівці в той період вимушені були вести просто таки запеклу боротьбу за визнання блакитно-жовтого прапора - символом України.
Всім героям, що поклали свої голови за Україну під її НАЦІОНАЛЬНИМ прапором, присвячую сьогодні цей давній вірш...
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Борис Костинський
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ruhlyvy
|
Дата: 27.09.2014
|
|
|
Брехнею омиті сховались в кімнатах
Наповнених болем живих поколінь.
Думки в них затихли. Сплять їхні гармати,
А те, що минуло кладуть десь у тінь.
|
|
Що народ має зробити,
Щоб ватагу зупинити?
Ці питання всі зі мною...
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
