|
|
|
не знаю, чи пройде воно за цензурою. трішки брутально.. але ж навколишній світ буває різним. і, на жаль, не тільки добрим. проте, завжди - яскравим.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дар`я Приходько
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Emmanuel
|
Дата: 24.11.2008
|
|
Вже кава вистигає недопита І зник приємний аромат, Так і любов моя, розлита, Жаль не вернути все назад. Нове життя надумав я почати, Хочу зробити їй на зло, Але чи варто все втрачати (продовжити)
|
|
Мій вірш, назвою все сказано, ЧИТАЙТЕ!!!
|
Вірш, який я написав в 2007 році (десь в жовтні) Нам бути разом не судилось І вже змирився з фактом я, Ти в мене в серці залишилась І поміняла все життя. *** Ще й кажеш я тебе обідив! Ну чим же скривдив тебе я? Ще й замішала сюди ****!.. (продовжити)
|
|
Вірш "Лист" про втрачене кохання. Я його написав у 2007 році десь біля 18 жовтня.
|
|
Слова твої обпікають пламенем,
Палким і жорстоким, як весь цей світ.
Думки твої тягарем, мов каменем,
Навічно лишають у серці слід.
Душа твоя за міцними ґратами,
Що тягнуть собою на глибину.
Допоки ти ще зі мною гратимеш,
Я не розумію і не збагну…
Навіщо йду я твоїми кроками,
Руйнуючи все на шляху своїм?
Чи варто, чи ні, - на межі неспокою
На це я питання не відповім…
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дар`я Приходько
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Emmanuel
|
Дата: 22.11.2008
|
|
|
просто вірш... чи може рішення? не знаю....
|
|
Чи я поет?
Ось знову лементую!
Поети – пацифісти!
Чи не так?
А я б здається...
|
- Одягайся тепліше, - наказувала Оленці зранку мама. Сьогодні на вулиці сніг...
|
Метелики сніжні
Метелики сніжні зазирнули в вікно,
струмочком стікали, пізнавши тепло
ніжного серця, палкої любові,
судини на склі чистої крові.
|
Молю Тебе, Божий Сину,
Як син церкви і народу,
|
|
втрачаючи когось, не втратьте самих себе.
|
Перепрошую
За те, що не було слова,
Коли світ хотів почути.
За всі думки кольорові,
Яких не хочу забути.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
