вірші- музика на струнних,
вірші- формули надстрогі...
кожен йде кудись в дорогу,
щоб нашкрябати десь руни,
щоб дістати щастя краплю,
щоб напитися нектару,
або, щоби здати тару,
що лежить вздовж тротуару.
Іван Петришин
АТИ- ІТИ-ИТИ-
ми римуємо, як діти:
-ати, -ити, -ити-, -іти-
всім- писати і сидіти,
всім- учитись і учити,
всім- читати і лічити,
всім- усіх критикувати,
за усе усіх ганити,
жонґлювати і гонити,
і ходити, їсти й пити,
обливати- обмовляти,
щоб було більше зарплати-
ати, ити, іти, яти.
(жарт не для слаборимників)
перлини мови
якби зібрати мови діаманти,
відчистити їх і відшліфувати,
зробити діамантовий вінець,
і ним коронувати
Ісуса, щоб нападника спинив-
ми молимося, бо зробив
Він стільки див, і багатьох Він спас-
Він - щонайвищий Бог для нас...
слова нападника не мають вже харизми,
вони - в крові, у темряві тартару!
а, там, на ліжку, десь юнак їх марить
останнім словом, що ще має силу-
сльоза прохання перед вічним сном,
а мозк його питає: "чом? о чом?
чому ти мав іти з ножем на друга?
чому повірив ти блюзнірству лжевождя?
ти помираєш за ідею хибну,
у тебе тут немає права слова,
тут- не твоя земля і не твоя тут мова,
а, як твоя, то- не твоє сумління,
не ти тут висівав добра насіння!
не буть тобі отут господарем. ніколи!
ось- діти, що ішли до школи,
а ти їх розстріляв, бездумно, як трансформер.
тобі дадуть тут іншу уніформу.
проси у Бога. це- поріг життя.
злочинству, юнче, не буває забуття!"
Іван Петришин, ПСШІ
