Прекрасне дерево мого щасливого дитинства… Воно для мене таке дороге. Заплющивши очі, обняв дуба і поцілував. У ту мить хтось торкнувся кінчиків моїх пальців на лівій, а потім і на правій руці...
…Мить. Вона буває щаслива і зла, будує і руйнує, оживлює і вбиває. Мить – клітина буття, що скоро проминає, а за наслідком може відбитися великим слідом у долі не однієї людини.
