|
|
Щезла зірка а двоголовий орел
Дітей наших глянь величчю коле...
|
|
Ні, ми не єдине ціле.
І ніколи не будемо доповнбвати один одного -
Ми занадто різні.
Занадто різні, щоб бути чужими.
Тому ти поряд. хоча й не завжди.
Тому я близько, й ніби не з тобою.
Ми різні, але разом.
Ти інший, але ніхто не розуміє мене
краще за тебе...
|
Чому так тяжко поєднатись
Так тяжко під одним хрестом
Одні молитви Богу слати
Щоб Він нас всіх дарив добром
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 20.08.2008
|
|
Не тихнуть молитви
На братній ниві...
|
Ніколи не думала, що перекладати свій твір із російської буде так тяжко... Перечитую вже декілька днів і все щось не так. Тепер набралася сміливості надрукувати його... Якщо є зауваження, то пишіть, будь ласка.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 18.08.2008
|
|
| сторінка: Релігія
| АВТОР ТВОРУ:
Люба
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
gusaru
|
Дата: 17.08.2008
|
|
|
Написано на однім духу, тому дуже кострубато...
|
Хотів би від серця сказати
Думку, про НАШЕ Я сьогодні.
|
I
Проклятий, збуджений громами,
Підвівся, встав з землі
Й зайскреготав голодними зубами
В гнилій, кривавій млі.
І він пішов, нестриманий, полями
До міст, до сіл, до хуторів,
Він нападав на все без тями -
І все без тями гриз і їв.
Він розривав бика руками,
Вівцю, як хліба шмат, ковтав,
Дітей малих з'їдав з кістками,
Не обминав дерев і трав.
Все з'їв. Тікати - не спаслися:
Догнав у горах, у лісах,
А тих, що в муках розп'ялися,
Він з'їв, голодний, на хрестах.
І враз самий лишився у пустелі,
Всміхнувсь, зітхнув, на гору зліз
І написав огнем на скелі:
"Хліб, мир і воля - наш девіз".
....
|
Чую душі мовчазний спів
Чую як життя грає
Правдою Божих колосків
Які людей спасають
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
