Крок за кроком ступаю у прірву В темні хащі на ймення життя. Та їм назва одна - небуття. Там є лігво зміїних родів І зчорнілі, примарні відбитки Не людей... а рабів. Язики майже всі там роздвоєні У крові безвинних, Роз'ятрюють рани незгоєні.
Це не життя.
Але та мізерна приблуда в буття Не зіпсує картину Відчайдушного болю і страждання за правду. І мою. Незбагненну і вічну, Душу мою...
За проханням користувачів сайту (зокрема lyubyk)
та у з'язку із збільшенням віршів, написаній на іншій мові, виникла
потреба у створенні категорії. де будуть розміщуватись твори у перекладі.
Для публікації спочатку виберіть відповідну категорію "В перекладі з інших мов" (№1), У першому полі "Короткий зміст" (№2) розмістіть уривок оригінального твору та перекладу на українську (можна просто тільки на україніській або 2 вірші, якщо загальна кількість рядків до 30). У другому полі (№3) - увесь вірш як на українській (переклад), так і на іншій (оригінал) - російській, англійській, італійській та іншій.
Можна публікувати вірш у синхронному перекладі:
рядок оригіналу, рядок українською рядок оригіналу,
рядок українською
Твори без перекладу приймаються лише на відповідному форумі!
Також у цій темі ФОРУМУ Ви можете викласти свій вірш на іншій мові
та запропонувати користувачам сайту допомогти його перекласти на
українську. Коли буде переклад - вірш (оригінал та переклад) можете розміщувати у каталозі "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
Візерунком сонних вікон На тлі згасаючого дня Малює мрія тишу Вітряком ще крутиться життя І складає маятник коханню Оди різнобарвних почуттів Я іду у свою ніч останню Ти мене, як свічку, загасив.
І знов самотність…Знову мрії Старі і марні сподівання. Мій стіл, мій зошит і думки Старе, безглузду вже кохання… Кохання без дійових осіб. Забута п’єса, наш сценарій, Завмерла камера, розсипані квітки. Мультфільм, кіно, комедія кохання Комічна роль відведена мені, а ти… Останнє в залі позіхання… Заснув глядач. Забудь про це, прости.
За проханням користувачів сайту (зокрема 